У своїй колонці для Wave RBC.UA коуч Ольга Грицик міркує про те, як вибудувати особисту опору, коли війна затягується і звичні сценарії «терпіти і чекати» перестають працювати. Приводом для роздумів стала фраза «Бог дає людині стільки страждань, скільки вона може витримати», яку авторка побачила в соцмережах і яка, за її словами, викликала фізичний опір. Грицик зізнається, що за п'ять років війни вона, за її оцінкою, дійшла до п'ятої, останньої стадії класичного ланцюжка проживання горя — прийняття, і перестала жити «через проєкцію страждань, терпіння та незламності». Ключова теза колонки: раз війна, за її словами, «з нами надовго», завдання — не імітувати життя, а навчитися жити, змістивши фокус із того, що неможливо змінити, на власні рішення та щоденні звички.
Від рамки проблеми до рамки рішення
Для тих, хто, за словами авторки, ще перебуває на стадіях торгу або депресії, Грицик пропонує техніку рефреймінгу — зміну оптики з рамки проблеми на рамку рішення. Запитання «що я можу з цим поробити?», стверджує вона, продуктивніше, ніж «світ несправедливий» або «за що нам це?». У рамках проблеми людина знову і знову прокручує те, на що не впливає, а в рамках рішення — запитує себе, на що вона все-таки здатна вплинути і який наступний крок може зробити. Авторка наголошує, що рішення у кожного свої — виїхати, залишитися, мобілізуватися, — і саме від цього вибору залежить особистий сценарій. Сама Грицик обирає залишатися і бути корисною, а отже, за її словами, її сценарій на стадії прийняття потребує корекції.
Дисципліна як опора, а не тягар
Центральне слово колонки — дисципліна, яке, за визнанням авторки, лякало її з дитинства. Грицик пояснює, що за «розхристаного» розпорядку дня та вечірнього почуття провини через невиконані завдання дисципліна перестає бути додатковим тягарем і стає опорою. Практичний інструмент — план на день, записаний по пунктах у блокнот, а не просто накиданий у голові: викреслювання зроблених справ, за її словами, вивільняє енергію та виводить із «чату» прокрастинацію і почуття провини, яке, як вона зазначає, «ходить із нею під руку».
Рух і ліміт на новини
У план, за рекомендацією коуча, обов'язково має входити місце для фізичної активності — силові, йога, танці, — яка, за її словами, не є «чарівною пігулкою», але слугує реальною підтримкою для ментального стану. Окремим пунктом Грицик виділяє новини: для них має бути відведено суворо обмежений час і ні хвилини більше, особливо тим, у кого немає «професійного імунітету». Нескінченний скролінг стрічки, за її оцінкою, лише примножує тривожність; як приклад вона пропонує 15 хвилин вранці та 15 хвилин вдень, а перед сном — відкласти телефон, хоча й сама, за її словами, «грішить» цим.
Право на радість без відстрочки
Завершує «дисциплінарний» рецепт авторка пунктом про різноманітні задоволення. Якщо в голові фоново звучить «не на часі», це, за її словами, потрібно «вимкнути негайно»: радість, фізичну активність і задоволення не варто відкладати на «мирний час». Колонка, таким чином, пропонує не абстрактну філософію, а набір дрібних щоденних рішень — план на день, рух, обмеження новин та усвідомлені задоволення, — які, за оцінкою Грицик, допомагають повернути відчуття опори, поки обставини залишаються поза особистим контролем.