Вночі 14 вересня 2026 року генеральний прокурор України Руслан Кравченко виїхав із країни. За інформацією співрозмовника РБК-Україна, він перетнув кордон близько 02:30 через один із пунктів пропуску на польському напрямку. Виїзд відбувся на тлі різкої ескалації конфлікту між Офісом генерального прокурора та антикорупційними відомствами, який за останні дні переріс у відкритий політичний кризу.

Нічний виїзд через польський напрямок

Згідно з даними джерел, Кравченко покинув територію України в ніч на 14 вересня приблизно о 02:30, скориставшись пунктом пропуску на кордоні з Польщею. Конкретна назва пункту пропуску в відкритих повідомленнях не уточнювалася, як і мета поїздки. Факт перетину кордону, за словами співрозмовника видання, був зафіксований на стороні пропускного режиму, що робить виїзд із країни документально підтверджуваним подією, хоча й заснованим на анонімному джерелі.

Заява про «зарубіжну відрядження» та відеозвернення

Сам Кравченко того ж дня публічно заявив, що «знаходиться в зарубіжній відрядженні», не розкриваючи деталей поїздки. Паралельно 14 вересня він оприлюднив відеозвернення, в якому повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та людині, близькій до керівника САП Олександра Клименка. У зверненні генпрокурор також закликав керівників НАБУ та САП піти у відставку, фактично оголосивши про початок прямого протистояння з антикорупційним блоком.

Реакція НАБУ та позиція президента

У НАБУ заявили, що на момент заяви Кравченка директору Кривоносу підозру офіційно не вручали. Антикорупційне бюро також спростувало твердження генпрокурора про вилучення кримінальних проваджень та про якісь пропозиції «недоторканності». За даними джерел РБК-Україна в оточенні президента, ініціатива Кравченка щодо пред'явлення підозри керівництву НАБУ була його особистою неузгодженою «самодіяльністю». Президент Володимир Зеленський, у свою чергу, закликав Верховну Раду негайно звільнити Кравченка з посади, зазначивши, що у генерального прокурора є «тільки один шлях».

Суперечливі дані

У відкритих заявах сторін та в повідомленнях джерел містяться розбіжності, які важливо викласти чесно. По-перше, Кравченко характеризує свою поїздку як «зарубіжне відрядження», тоді як повідомлення про перетин кордону вночі через польський пункт пропуску вказують на виїзд із країни в умовах політичної кризи; обидві версії формально не виключають одна одну, але розходяться за мотивами та характером поїздки. По-друге, генпрокурор стверджує про підписану підозру Кривоносу, а НАБУ заявляє, що підозру директору не вручали та заперечує вилучення проваджень. По-третє, в оточенні президента дії Кравченка називають його особистою неузгодженою ініціативою, що суперечить уявленню про них як про узгоджені інституційні рішення Офісу генпрокурора. Жодна з версій на момент публікації не була остаточно підтверджена незалежним документом.

Контекст: операція «Карфаген» та подана відставка

Ескалація відбувається на тлі подій початку вересня. 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку після спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», в рамках якої розслідуваються можливі злочини з участю посадових осіб Офісу генерального прокурора. За даними слідства, в рамках операції було розкрито злочинну організацію, причетну до «кришування» шахрайських кол-центрів, а в приміщеннях ОГП проведено обшуки. Саме цей контекст визначає гостроту нічного виїзду генпрокурора та подальшого публічного протистояння з антикорупційними відомствами.