Президент України Володимир Зеленський затвердив звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка. Про це повідомляє РБК‑Україна з посиланням на відповідний указ глави держави, в якому прямо зазначено: «Звільнити Кравченка Руслана Андрійовича від посади генерального прокурора». Рішення стало фінальним акордом багатоденнього політико‑правового кризису, який почався зі слідства правоохоронних органів і переріс у відкрите протистояння між головою Офісу генпрокурора та президентом.

Справа «Карфаген»: версія слідства

Точкою відліку скандалу стало розслідування, проведене Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) і отримане назву «Карфаген». За версією слідства, правоохоронці розкрили злочинну організацію, яку, як стверджується, створив і очолював керівник одного з підрозділів Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Учасників цієї групи підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських колл‑центрів в обмін на невтручання у їхню роботу. Важливо, що на момент звільнення Кравченка ці формулювання залишаються версією слідства, а не вироком суду.

Звільнення як «свідоме політичне рішення»

На тлі розгортаного розслідування 7 вересня 2026 року Кравченко подав заяву про звільнення. Він публічно назвав цей крок свідомим політичним рішенням і заявив, що не хоче, щоб посада генерального прокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння. Таким чином, формально ініціатива відходу виходила від самого чиновника, що на перший погляд мало б пом'якшити гостроту ситуації.

Ескалація: відеозвернення, реакція президента та голосування Ради

Ситуація різко загострилася 14 вересня 2026 року, коли Кравченко виступив із відеозверненням і заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Сємену Кривоносу. Того ж дня президент Зеленський заявив, що у Кравченка є лише один шлях — звільнення з посади, і закликав Верховну Раду не зволікати з рішенням. 15 вересня 2026 року парламент підтримав звільнення генпрокурора, після чого Зеленський підписав відповідний указ.

Суперечливі дані

У публічних заявах сторін та в матеріалах розслідування є кілька незбігів, які важливо враховувати. По‑перше, звинувачення у створенні «злочинної організації» та отриманні хабарів — це версія слідства НАБУ та САП, а не встановлений судом факт; позиція самого Сергія Кропиви та його захисту в відкритих джерелах, на які спирається новина, не наведена. По‑друге, публічна риторика Кравченка змінилася за тиждень: 7 вересня він подавав звільнення як спокійне «політичне рішення», а 14 вересня перейшов до звинувачувального відеозвернення проти директора НАБУ. Це створює суперечність у його власному позиціонуванні — від «відходу заради принципу» до прямого конфлікту з антикорупційним відомством. Обидві лінії викладені в відкритих заявах, і остаточна правова оцінка цих подій залишається за слідством та судом.

Підсумком стало швидке зміна генерального прокурора: від подання заяви про звільнення до підписання президентського указу минуло менше двох тижнів. Подальший розвиток подій — зокрема, хто займе звільнену посаду і як слідство «Карфаген» вплине на структуру Офісу генпрокурора, — залежатиме від рішень Верховної Ради та президента.