Французький спортивний журналіст Кристоф Глез, кореспондент видань So Foot та Society, провів в алжирській в'язниці Колеа вже 500 днів. Як повідомляє Euronews, напередодні цієї дати він отримав у ув'язненні листа від своєї столітньої бабусі Жоржетти Бель, яка писала, що хотіла б побачити онука «перед смертю», але «дуже втомилася» у своєму віці. Історія Глеза, заарештованого у травні 2024 року під час роботи над репортажем про молодіжний футбольний клуб у кабільському регіоні, перетворилася на один із найрезонансніших кейсів навколо свободи преси та залишається точкою напруги у франко-алжирських відносинах.
П'ятсот днів за ґратами
За даними видання, суд Алжиру у червні 2025 року засудив журналіста до семи років тюремного ув'язнення за звинуваченнями у «прославлянні тероризму» та зберіганні «видань, призначених для пропаганди, що завдає шкоди національним інтересам». У грудні того ж року апеляційний суд підтвердив рішення першої інстанції. Як зазначив в інтерв'ю Euronews друг дитинства Кристофа, його звільнення тепер залежить від того, чи погодиться президент Алжиру Абдельмаджид Теббун на помилування. Адвокати журналіста незмінно наполягали на його невинності, стверджуючи, що він лише виконував професійні обов'язки, а французька влада неодноразово висловлювала занепокоєння та закликала звільнити його.
«Наш Кристоф»: підтримка від футболу та журналістської спільноти
Справа Глеза викликала широкий осуд у журналістському середовищі та у спортивній спільноті. Легенда футболу Зінедін Зідан, новий тренер чоловічої збірної Франції, на пресконференції у липні висловив надію, що журналіст «зможе повернутися додому». Ці слова, за словами батьків Кристофа — Сильві та Франсіса Годар, — не залишилися непоміченими у в'язниці Колеа: щойно близько 8 000 ув'язнених побачили пресконференцію, вони назвали його «нашим Кристофом», і відтоді його там вважають «героєм, зіркою», розповіли вони на 108-му з'їзді Національної профспілки журналістів. Напередодні чемпіонату світу-2026 президент FIFA Джанни Інфантино заявив, що на матчах для Кристофа Глеза буде зарезервовано порожнє місце, оскільки він — єдиний у світі спортивний журналіст-ув'язнений і, ба більше, єдиний французький журналіст, який перебуває в ув'язненні за кордоном.
Звинувачення та «відсутність доказів»
Серед висунутих проти Глеза звинувачень — в'їзд до Алжиру як туриста без дозволу на роботу; за словами директора із захисту та підтримки організації Reporters Sans Frontières (RSF) Антуана Бернара, журналіст побоювався, що дозвіл йому не видадуть, і визнав це на суді. Звинувачення також пов'язані з його контактами з офіційними особами футбольного клубу Jeunesse sportive de Kabylie (JSK) у північно-східному регіоні Алжиру, один із яких, за даними влади, був членом руху Movement for the Self-Determination of Kabylie (MAK), визнаного у 2021 році терористичною організацією. За даними RSF, більшість контактів Глеза з цією особою стосуються 2015 та 2017 років, тобто до отримання MAK забороненого статусу, а їхнє єдине спілкування у 2024 році стосувалося підготовки репортажу. Адвокати стверджують, що розслідування не виявило матеріальних доказів терористичної пропаганди, а Бернар наголошує: «Ключове слово в цій справі — „відсутність доказів“». За його словами, аналіз кар'єри журналіста, який працює з 15 років, не виявив ознак антиурядової пропаганди чи діяльності проти Алжиру.
На тлі дипломатичної кризи
Утримання Глеза під вартою відбувається на тлі погіршення відносин між Парижем та Алжиром, що почалося у 2024 році після того, як Франція у липні визнала суверенітет Марокко над Західною Сахарою, а в листопаді того ж року був заарештований відомий франко-алжирський письменник Буалем Сансаль. Алжир із липня 2024 року не має посла в Парижі, відкликавши свого дипломата, а візові обмеження стали ще одним джерелом тертя. У 2025 році з'явилися ознаки потепління — була серія візитів на високому рівні для відновлення співробітництва у галузі безпеки, правосуддя та міграції, проте ув'язнення Кристофа Глеза, що триває вже понад півтора року, як і раніше залишається джерелом напруженості. За словами П'єра де Ла Соссе, співробітники в'язниці ставляться до Глеза з повагою, а сім'я може навідувати його раз на три місяці залежно від схвалення владою візових заяв.
