Президент об'єднання «Укрметалургпром» (УМП) Олександр Каленков виступив із конкретною фінансовою вимогою до ініціативи щодо запуску аукціонів з експорту сталевого лому, яка обговорюється в уряді. За його словами, якщо Кабінет міністрів вирішить дозволити обмежене вивезення лому через аукціонну модель, стартова ціна квоти має становити не менше ніж 80 євро за тонну. Каленков наголосив, що сама по собі аукціонна процедура не гарантує справедливої ціни, оскільки український ринок експорту лому є монополізованим і контролюється обмеженим колом гравців. «На консолідованому ринку є ризик, що квоту продадуть дешево, а основний надприбуток від експорту залишиться у приватних компаній, за що вони борються і шукають підтримки в кабінетах влади. Тому старт має бути не нижче 80 євро за тонну», — пояснив він.
Математика надприбутку: три сценарії за стартовою ціною
Для ілюстрації ризиків Каленков навів розрахунки на основі поточних ринкових цін. За його даними, металолом у Польщі коштує близько 290 євро за тонну, тоді як на українському терміналі його ціна становить приблизно 149 євро; ще близько 28 євро припадає на логістику та послуги термінала. Якщо квоту фактично віддавати без стартової плати, потенційний надприбуток експортера становитиме близько 113 євро на тонні, а в обсязі 200 тисяч тонн — 22,6 млн євро, при цьому бюджет від продажу квоти не отримає нічого. За стартової ціни 27 євро за тонну держава отримає лише 5,4 млн євро, а близько 17,2 млн євро потенційного надприбутку залишиться в експортерів. Лише за старту в 80 євро за тонну бюджет може отримати 16 млн євро, при цьому в експортерів залишиться приблизно 33 євро додаткового прибутку на кожній тонні — близько 6,6 млн євро на всьому обсязі квоти. «Тобто за ціни квоти понад 80 євро за тонну експорт залишається економічно вигідним. Оскільки ми не говоримо про те, щоб зробити його збитковим. Питання лише в тому, хто отримає додатковий дохід від доступу до зовнішнього ринку — кілька трейдерів чи український бюджет», — підкреслив президент УМП.
Де взяти 200 тисяч тонн і що робити з сировиною
Каленков також зазначив, що потенційну квоту у 200 тисяч тонн значною мірою можуть забезпечити західні області України, де витрати на доставку лому до кордону є відносно невисокими. При цьому, за його словами, держава зобов'язана порівнювати доходи від експорту сировини з ефектом від її переробки всередині країни. «Якщо держава не може отримати адекватну ціну за право експортувати лом, тоді постає просте питання: навіщо взагалі поспішати з його вивезенням? Лом можна залишити в Україні та використовувати після відновлення роботи металургійних підприємств, де він створює значно більшу додану вартість», — зауважив він.
Єдині правила без винятків для держкомпаній
Окремою умовою Каленков назвав відсутність будь-яких винятків для державних компаній. «Правила мають бути однаковими для всіх. Якщо державна компанія продає лом, вона також повинна робити це прозоро, на загальних умовах. Будь-які винятки створюють нерівну конкуренцію та простір для зловживань і недоотримання коштів бюджетом», — підкреслив експерт. Він додав, що українські металургійні підприємства готові купувати лом на внутрішньому ринку та брати участь у прозорих аукціонах. «Якщо вже відкривати експорт через аукціони, держава має отримати за це справедливу плату. Інакше ми просто створимо надприбуток для продавців металобрухту, водночас Держбюджет втратить доходи, а українська промисловість втратить сировину для переробки», — резюмував президент УМП.
Раніше у Федерації металургів також заявляли, що Україна не повинна відкривати експорт металобрухту, поки держава не створить модель, яка гарантуватиме фіскальний ефект для бюджету та захист внутрішнього ринку. Таким чином, позиція галузевих об'єднань та аргументація УМП збігаються в одному: без прозорої аукціонної механіки з адекватною стартовою ціною та без порівняння експортних доходів з ефектом внутрішньої переробки відкриття ринку може обернутися втратою сировинної бази для металургії та недоотриманням доходів державним бюджетом.
