Керівник офісу генерального директора «Групи Метінвест» Олександр Водовозов виступив на Київському міжнародному економічному форумі з детальним розбором торговельної політики Євросоюзу щодо української металургії. За його словами, квоти на імпорт української сталі в ЄС скоротили більш ніж на 60%: якщо раніше Україна поставляла на європейський ринок близько 2 млн тонн металопродукції на рік, то зараз доступний обсяг становить приблизно 670 тис. тонн. Водночас, як підкреслив Водовозов, частина виділеного обсягу була розподілена між країнами за принципом «хто перший прийшов, той перший і вибрав» — турецькі виробники, за його даними, забронювали 360 тис. тонн уже за перші два дні. «Ось і весь "чесний" підхід Єврокомісії до України», — заявив він, коментуючи механізм розподілу квот.

Непередбачуваність торговельної політики ЄС та ризик багаторічного «заморожування» квот

Водовозов назвав торговельну політику Євросоюзу непередбачуваною. За його словами, у 2025 році Україні давалися сигнали про те, що нових обмежень у вигляді механізму вуглецевого прикордонного регулювання (CBAM) та квот не буде, однак у підсумку обидва інструменти були введені. Окрему тривогу у «Метінвесті» викликає методологія перегляду квот: Єврокомісія аналізує обсяги імпорту сталі за шість місяців — з липня по грудень — і на основі цих даних може визначити квоти на наступні 5–10 років. «Ми дуже переживаємо, що через розбиті заводи зараз не можемо поставляти продукцію. Є ризик, що за підсумками цих шести місяців нам встановлять мінімальну квоту на наступні 10 років», — попередив Водовозов. Таким чином, тимчасове зниження експорту, спричинене воєнними руйнуваннями виробничих потужностей, може бути зафіксоване як «норма» на десятиліття.

Російські сляби та лобістська активність у Брюсселі

Водночас, за твердженням представника «Метінвесту», квоти на імпорт російських слябів до ЄС були зафіксовані на історичному рівні строком на п'ять років, що фактично означає збереження доступу російської продукції без суттєвого скорочення. Водовозов також заявив про активну лобістську роботу російських представників у Брюсселі, спрямовану на обмеження доступу української сталі до європейського ринку. «Ми бачимо, що російське лобі в Брюсселі присутнє. Вони наймають компанії, борються за те, щоб Україну в Європу не допускати. І коли ми заходимо в одні кабінети, звідти виходить російська делегація», — розповів він. Ці заяви є оцінкою «Метінвесту» і не були публічно підтверджені чи спростовані Єврокомісією.

Фінансові втрати та проблема Ukraine Facility

За оцінками аналітичного центру GMK Center, через нові квоти Україна втратить 850 млн — 1 млрд доларів валютної виручки, ще 400–450 млн доларів становитиме втрата експорту внаслідок дії механізму CBAM. Разом потенційні втрати до кінця року перевищують 1 млрд доларів. Європа при цьому залишається головним ринком для української металургії: через війну, високу вартість електроенергії, підвищення тарифів «Укрзалізниці», необхідність страхування та проблеми з морською логістикою поставки на віддалені ринки стали значно менш рентабельними. Окремою проблемою Водовозов назвав Ukraine Facility: із близько 8 млрд доларів, передбачених для бізнесу, українські компанії, за його оцінкою, отримали максимум близько 200 млн доларів.

Що пропонує «Метінвест» для захисту інтересів української металургії

У «Метінвесті» вважають, що Україні необхідно більш активно відстоювати свої інтереси в переговорах з ЄС. Серед необхідних кроків Водовозов назвав страхування воєнних ризиків, залучення донорського фінансування для відновлення промислової бази та розширення доступу українських компаній до міжнародних джерел фінансування. Без зміни підходу до торговельної політики та фінансування Україна ризикує надовго втратити позиції на європейському ринку саме в той момент, коли власні підприємства працюють в умовах війни та обмеженої логістики, резюмував керівник офісу генерального директора «Групи Метінвест».