Український гірничо-металургійний комплекс переживає найтяжчий криза за всю історію незалежності країни. У серпні–вересні 2026 року Росія цілеспрямовано посилila удари по ключових металургійних підприємствах України, паралельно продовжуючи морську блокаду портів Великої Одеси. Внаслідок цього два заводи, що забезпечували понад 70% виробництва сталі в країні, були повністю або частково зупинені, а місячне виробництво сталі та металопрокату впало удвічі порівняно з серпнем 2025 року. За оцінкою народного депутата, заступника голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, галузь опинилася в стані «ідеального шторму» — одночасного накладання військових, логістичних та економічних факторів тиску.

Хронологія ударів: від «Запоріжсталі» до «Каметсталі»

У серпні 2026 року по «Запоріжсталі» (входить до групи «Метінвест») було здійснено дві атаки. Повторний удар балістичними ракетами 27 серпня змусив підприємство повністю зупинити роботу. Внаслідок обох атак загинули працівники комбінату, понад 20 осіб отримали поранення, пошкоджено енергетичну та транспортну інфраструктуру, доменне та коксхімічне виробництво. У середині вересня росіяни атакували найбільше металургійне підприємство України — «ArcelorMittal Кривий Ріг»: загинули дві людини, 13 працівників та співробітників підрядних організацій отримали поранення, завод частково зупинив роботу. 12 вересня балістичні удари були нанесені одночасно по «Запоріжсталі» та підприємству в Кривому Розі. Таким чином, противник зупинив або обмежив роботу двох заводів, які разом виробляють понад 70% української сталі.

На початку вересня атаці піддався «Каметсталь» у Каменському (Дніпропетровська область, структура «Метінвесту») — також були загиблі та поранені, пошкоджено аглодоменне виробництво, енергетичну та транспортну інфраструктуру, комбінат повністю зупинив роботу. У ніч на 5 вересня удару піддався Дніпровський металургійний завод (група DCH Олександра Ярославського): без жертв, але з пошкодженнями адміністративних та промислових об'єктів. За даними аналітика GMK Center, кандидата економічних наук Андрія Глущенка, станом на 22 вересня повністю зупинили роботу «Запоріжсталь» та «Каметсталь».

Блокада портів та логістичний тупик

До військових ударів додалася морська блокада. Наприкінці липня 2026 року зупинився експорт залізної руди та металопродукції через порти Великої Одеси (Чорноморськ, Одеса та порт «Південний»). Галузь почала налаштовувати альтернативну логістику — залізничні маршрути через західний кордон, експорт через дунайські порти та автомобільні поставки. Однак, за оцінкою Андрія Глущенка, альтернативні маршрути здатні вивезти максимум 50% продукції, яку раніше відправляли через одеські порти. За доступні потужності металурги змушені конкурувати з аграрним сектором, що додатково знижує пропускну здатність.

У структурі «Метінвесту» на поточний момент працюють лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати — і то на 50% потужності. Південний ГОК зупинений через блокаду портів, Інгулецький комбінат було законсервовано раніше через високу вартість електроенергії, повідомив операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко в інтерв'ю Forbes.

Цифри кризи: виробництво впало удвічі

За даними відомчої асоціації «Укрметалургпром», у серпні 2026 року виробництво сталі зменшилось удвічі порівняно з серпнем 2025 року — до 277 тисяч тонн, а випуск металопрокату — до 270 тисяч тонн. За перші 15 днів вересня експорт залізної руди та чорних металів залізницею скоротився у 2,5 рази порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомили у прес-центрі «Укрзалізниці». До обстрілів та морської блокади додалися підвищення тарифів «Укрзалізниці», висока вартість електроенергії, квоти та вуглецевий податок CBAM для доступу на ринок ЄС.

Масштаб втрат для економіки важко переоцінити: у 2025 році гірничо-металургійний сектор сформував 6% ВВП України, забезпечив 13% усіх валютних надходжень до країни та 2,5 млрд доларів нарахувань до бюджетів усіх рівнів. У січні–липні 2026 року держбюджет отримав від галузей «Добування залізних руд», «Металургійне виробництво» та «Виробництво готових металевих виробів» 27 млрд гривень (повна сума в джерелі не наводиться).

Суперечливі дані

У наданих матеріалах немає прямих розбіжностей у цифрах між цитованими джерелами: дані «Укрметалургпрому», «Укрзалізниці» та Міністерства економіки узгоджуються між собою. Однак варто зазначити, що інформація про повну зупинку «Запоріжсталі» та «Каметсталі» ґрунтується на публічних даних на момент публікації матеріалу РБК-Україна, а фактичне відновлення потужностей може відбуватися в прихованому режимі. Крім того, оцінка «максимум 50%» пропускної здатності альтернативних маршрутів є експертним прогнозом Андрія Глущенка, а не зафіксованим статистичним показником, і фактичне завантаження може виявитися нижчим через конкуренцію з аграрним експортом.

Що може зробити уряд

Сукупність факторів — військові удари, морська блокада, зростання залізничних тарифів, дорога електроенергія та CBAM — створює для галузі ситуацію, у якій без системної державної підтримки відновлення неможливе. Експерти вказують на необхідність пріоритетного виділення пропускних потужностей «Укрзалізниці» для металургійного експорту, компенсації вартості електроенергії, прискорення сертифікації альтернативних логістичних коридорів та переговорів з ЄС щодо тимчасового пом'якшення CBAM-вимог для української продукції. Без цих заходів поглиблення кризи в металургії неминуче вдарить по валютним надходженням, бюджетним доходам та промисловій базі країни загалом.