Українська металургія після нової хвилі російських атак опинилася в критичному стані, а її майбутнє залежить не лише від фізичного оновлення заводів, а й від умов доступу до ринку Європейського союзу. Про це повідомив генеральний директор «Групи Метінвест» Юрій Риженков в інтерв'ю Financial Times.

Масштабні руйнування та історична роль металургії

Останні російські обстріли призвели до зупинки металургійних гігантів «Метінвесту» — «Запоріжсталі» та «Каметсталі». Наразі на підприємствах розбирають завали та оцінюють стан активів, щоб визначити можливість безпечного відновлення виробництва. Криза галузі почалася набагато раніше: до повномасштабної війни металургія забезпечувала близько 10% ВВП України та третину експорту. Навіть після втрати маріупольських активів та підприємств на Донбасі у 2022 році сектор залишався ключовою опорою економіки, даючи понад 7% ВВП та понад 20% експорту. Однак сьогодні технічне відновлення заводів упирається в головне питання — наявність ринків збуту для готової продукції.

Удар по експорту та нові обмеження з боку Брюсселя

За словами Юрія Риженкова, останні рішення ЄС змушують бізнес серйозно сумніватися у доцільності інвестицій. З 1 липня набули чинності нові правила Брюсселя, які скоротили безмитні квоти на імпорт сталі більш ніж на 50%, а постачання понад ліміти обклали 50-відсотковим митом. За оцінками профільного видання GMK Center, українська квота на рівні близько 1 млн тонн означає падіння експорту на 60% порівняно з 2025 роком. СЕО «Метінвесту» наголошує, що реальна підтримка воюючої країни має полягати у можливості для її промисловості працювати, платити податки та наповнювати бюджет, що набагато ефективніше за будь-які гранти.

Екстремальні умови роботи та соціальні наслідки

Українські металурги функціонують у принципово гірших умовах порівняно з європейськими конкурентами: постійні повітряні тривоги, дефіцит електроенергії, зруйнована логістика та катастрофічний дефіцит кадрів через мобілізацію понад 8,5 тисяч співробітників компанії до Сил оборони. Застосування до такої індустрії стандартних європейських правил регулювання виглядає некоректним. Крім того, криза металургії неминуче б'є по мономістах: зупинка заводів на кшталт «Запоріжсталі» чи «Каметсталі» означає колапс зайнятості у Запоріжжі, Кам'янському та Кривому Розі, ставлячи під загрозу виживання цілих регіонів.

Суперечливі дані

Існують розбіжності в оцінках впливу обмежувальних заходів між офіційною позицією європейських регуляторів та заявами українських промислових холдингів. Брюссель мотивує захисні квоти необхідністю стабілізації внутрішнього ринку ЄС та запобігання надлишковій пропозиції сталевої продукції на тлі глобальної нестабільності. Водночас керівництво «Метінвесту» та експерти GMK Center наполягають, що Україна фізично не здатна перевищити довоєнні обсяги експорту через руйнування та інфраструктурні обмеження, тому жорстке урізання квот є надбытковим і добиває залишки української експортоздатної економіки.