Українська металургійна галузь зіткнулася з безпрецедентною кризою, спричиненою подвійним тиском воєнних дій та зовнішньоторговельних обмежень. До початку активної фази російської агресії у 2014 році гірничо-металлургійний комплекс забезпечував близько 10% валового внутрішнього продукту України та генерував понад 30% усього вітчизняного експорту. Незважаючи на втрату частини активів та логістичних ланцюжків за минулі роки, сектор залишався найважливішим фундаментом національної економіки. Проте в умовах масованих ударів з боку РФ ситуація набула критичного характеру, ставлячи під загрозу саме існування індустрії.

Атака на виробництво та логістичний глухий кут

Останніми місяцями російські війська цілеспрямовано б'ють по ключових підприємствах української металургії. Під ворожим вогнем неодноразово опинялися потужності таких гігантів, як «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп». Генеральний директор Групи «Метінвест» Юрій Риженков в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera зазначив, що компанія наразі займається оцінкою масштабних руйнувань і намагається знайти можливості для ремонту обладнання. При цьому логістична криза поглиблюється морською блокадою: через неможливість повноцінно використовувати чорноморські порти українські виробники позбавлені альтернативних шляхів експорту, що робить ринок Європейського союзу життєво необхідним для виживання.

Парадокс європейських квот та подвійні стандарти

На тлі колосальних руйнувань інфраструктури та логістичного глухого кута Європейський союз запровадив нові жорсткі обмеження, які призвели до скорочення квот на імпорт української сталі більш ніж на 60% порівняно з минулим роком. Керівник «Метінвесту» назвав цю ситуацію кричущим парадоксом. З одного боку, європейські союзники надають Україні масштабну фінансову та військову допомогу, з іншого — суттєво обмежують здатність української промисловості самостійно заробляти гроші та підтримувати економіку на плаву. За словами топ-менеджера, абсурдність ситуації доповнюється тим фактом, що російська металургійна продукція продовжує надходити на ринок ЄС, знаходячи лазівки у санкційних режимах.

Суперечливі дані

Аналізуючи поточні торговельні обмеження, експерти та учасники ринку відзначають неоднозначність підходів Брюсселя до формування протекціоністської політики. У той час як офіційні інститути ЄС заявляють про необхідність всебічної підтримки Києва та довгострокової інтеграції української економіки в європейський простір, практичні кроки у сфері квотування сталі завдають важкого удару по експортерах. З одного боку, металурги підтримують курс на європейську інтеграцію та декарбонізацію виробництва. З іншого боку, жорсткі квоти у розпал війни позбавляють підприємства інвестиційного ресурсу. Представники галузі неодноразово закликали український уряд інтенсифікувати діалог із Брюсселем для перегляду торговельних бар'єрів, скасування вуглецевого податку та вироблення адекватної довгострокової стратегії відновлення.