У Києві на момент сесії Київської міської ради до централізованої системи теплопостачання підключено 45% житлового фонду столиці. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко, виступаючи перед міською радою. За його словами, запуск опалення у житловому секторі розпочався в понеділок, 2 листопада, і протягом кількох днів тепло має надійти до всіх будинків міста. Кличко наголосив, що рішення відкрити опалювальний сезон було ухвалено за кілька днів до різкого зниження температури, оскільки на повний запуск централізованої системи потрібно трохи більше тижня.

Одна з найбільших тепломережевих систем Європи

Мер нагадав, що централізована система теплопостачання Києва є однією з найбільших у Європі: загальна протяжність тепломереж становить близько 3 000 км. Саме масштаб інфраструктури визначає тривалість процедури запуску — від кількох днів до трохи більше тижня. Київ, за словами Кличка, першим в Україні відкрив опалювальний сезон ще 16 жовтня, почавши з установ соціальної сфери, які підключалися за заявками їхніх керівників. Це дозволило створити запас часу перед переходом до житлового сектору.

Загрози з боку атак та робота енергетичного штабу

Виступаючи перед радниками, Кличко акцентував увагу на тому, що через постійні атаки противника не можна виключити повторення надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері. При цьому, за його твердженням, місто робить усе можливе для найшвидшого відновлення пошкоджених об'єктів та повернення тепла, води та світла в домівки мешканців. Мер повідомив, що з весни у столиці функціонує енергетичний штаб із життєзабезпечення, до якого залучені експерти, енергетики, практики та науковці. Штаб, за словами Кличка, напрацював заходи реагування для різних сценаріїв, проте не всі деталі можна розкривати публічно.

Заклик до захисту ключових об'єктів системами ППО

Особливий акцент голова столиці зробив на необхідності захисту енергетичної інфраструктури системами протиповітряної оборони. Кличко заявив, що при поточній інтенсивності атак — коли одночасно прилітають кілька ракет або рій безпілотників — захисні споруди не справляються з навантаженням. «Без захисту ключових об'єктів системами ППО відновлення, стабільна робота і взагалі існування цих об'єктів під великим питанням», — підкреслив мер, посилаючись на думку експертів і фахівців.

Бюджетні рішення: переправи через Дніпро та дизельне пальне

У межах тієї ж сесії Київрада ухвалила низку додаткових бюджетних рішень. Місто виділяє 1 млрд гривень на проєкт будівництва комбінованих водних переправ через річку Дніпро та під'їзних шляхів до них; відповідну постанову вже ухвалено урядом, а місця розміщення об'єктів визначає військове командування. Крім того, з міського бюджету виділено 350 млн гривень на закупівлю 3,5 млн літрів дизельного пального. Кличко пояснив, що цей ресурс є критично важливим для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків в умовах можливих перебоїв з енергопостачанням.

Контекст: зимовий сценарій для столиці

Заяви мера пролунали на тлі дискусій, що тривають, щодо того, як Київ проходитиме зиму в умовах системних атак на енергетичну інфраструктуру. Раніше міська влада та експерти обговорювали різні сценарії — від часткових відключень до локальних блекаутів. Підключення 45% житлового фонду до тепла на четвертий день роботи системи в житловому секторі свідчить про те, що процес іде відповідно до заявлених термінів, однак, як підкреслює Кличко, стійкість результату безпосередньо залежить від здатності захистити генеруючі та передавальні об'єкти від повторних ударів.