Київ входить у новий опалювальний сезон у принципово іншому стані, ніж у попередні роки. Після серії російських ударів по енергетичній інфраструктурі місто втратило значну частину власної генерації електроенергії, а теплопостачання опинилося під загрозою ще до настання перших справжніх морозів. Співрозмовники РБК-Україна з різних політичних таборів сходяться в одному: підготовка до холодів цього року була ретельнішою, проте характер загроз змінився, і колишніх сценаріїв реагування вже недостатньо. У результаті, за оцінками джерел, столиці може бути навіть важче, ніж минулої зими.
Нові виклики: реактивні дрони та дефіцит антибалістики
Ключова відмінність поточного сезону від попереднього — не лише обсяг пошкоджень, а й сам набір засобів ураження, які застосовує Росія. Міські служби готувалися до сценаріїв, із якими вже стикалися раніше, проте тепер в арсеналі супротивника з'явилися реактивні дрони, а також зберігається гостра нестача засобів протидії балістичним ракетам. «Готувалися до минулих викликів, а з'явилися нові: реактивні дрони, брак антибалістики тощо», — констатує один зі співрозмовників видання. Це означає, що навіть за повноцінної підготовки на місцевому та державному рівнях частину необхідних заходів фізично не встигли реалізувати до початку холодів.
ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ: втрата власної генерації
Однією з найбільш вразливих ланок енергосистеми столиці залишаються теплоелектроцентралі. До російських ударів вони не лише забезпечували киян теплом, а й виробляли значні обсяги електроенергії безпосередньо в місті. За інформацією джерел, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ у результаті обстрілів припинили виробництво електроенергії. Це призвело до того, що Київ став набагато сильніше залежати від постачання струму з інших регіонів через об'єднану енергосистему України. Водночас наявність електроенергії в загальній мережі ще не гарантує її безперешкодної доставки до столиці: для цього необхідні справні підстанції, які також регулярно стають цілями ударів і можуть виходити з ладу в будь-який момент.
Метро як індикатор: що сталося 8 жовтня
Практичні наслідки проблем із енергопостачанням городяни вже спостерігали 8 жовтня, коли через падіння напруги на зовнішніх центрах живлення тимчасово зупинився київський метрополітен. Співрозмовник видання пояснює, що метро споживає величезні обсяги електроенергії, тому за нових атак і раптового дефіциту живлення його можуть тимчасово відключити, щоб швидше стабілізувати роботу енергосистеми. В умовах критичної нестачі струму метро, по суті, «гасне» само по собі. Це означає, що в разі повторення подібних сценаріїв пасажири можуть зіткнутися з тривалими зупинками руху, а не з короткочасними перебоями.
Опалення: резервні котельні та питання потужності
Не менш серйозні ризики пов'язані з теплопостачанням. Київські ТЕЦ залишаються пріоритетними цілями для російських ударів, і нові пошкодження можуть поставити під загрозу постачання тепла до житлових будинків. Частину навантаження мають узяти на себе резервні котельні, проте не всі об'єкти, які планувалося підготувати до роботи, вже готові. Ба більше, навіть запуск усіх запланованих котельних не гарантує, що їхньої потужності вистачить для підтримання нормативної температури у квартирах під час сильних морозів. У тих районах, де централізоване теплопостачання виявиться недоступним, комунальники за наявності технічної можливості намагатимуться підключати будинки до резервних джерел тепла.
Сценарії: від критичної інфраструктури до «гасіння» цілих районів
Джерела описують кілька варіантів розвитку подій. У найпесимістичнішому сценарії, якщо Росія завдасть нових масштабних ударів по енергетиці, Київ зможе забезпечити самостійно лише роботу водопостачання та каналізації, а також електрику й тепло для критичної інфраструктури. Електроенергії та тепла може вистачати тільки для забезпечення життєво важливих об'єктів. Водночас, за оцінкою одного зі співрозмовників, ситуація зі світлом та опаленням для лівого берега прогнозується складнішою, ніж для правого. Водночас ці прогнози не є вироком: реальна картина залежатиме від інтенсивності російських атак, конкретних пошкоджених об'єктів, температури повітря та швидкості відновлення обладнання енергетиками й комунальниками. Джерела наголошують, що особливо складною ця зима може виявитися для найбільших українських міст — Києва, Харкова та Дніпра, де Росія, за словами співрозмовників, свідомо намагається зробити умови життя нестерпними, щоб провокувати відтік населення та зростання соціальної напруги.
