1 вересня 2026 року в Україні стартує новий навчальний рік 2026/2027, який стане одним із найбільш трансформаційних за останні роки. Міністерство освіти і науки підготувало комплекс змін, що охоплює оновлення чотирьох державних стандартів загальної середньої освіти, запуск пілотної моделі старшої профільної школи в 150 академічних ліцеях по всій країні, спрощення системи оцінювання для учнів 5–9 класів та зміцнення енергетичної стійкості навчальних закладів напередодні осінньо-зимового періоду. Про це пресслужба МОН розповіла в інтерв'ю РБК-Україна, відповідаючи на питання про готовність шкіл до нового навчального року та запланованих реформах.

Безпека та енергетична стійкість: пріоритет очного навчання

Організація освітнього процесу в 2026/2027 навчальному році відбуватиметься з урахуванням ситуації безпеки в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці. За даними МОН, на сьогодні 90% шкіл в Україні мають укриття, а ключовим завданням на осінньо-зимовий період є забезпечення резервного електроживлення щонайменше на 8 годин. Під час підготовки навчальних закладів особливу увагу приділяють створенню безпечних умов перебування учнів і працівників, належному стану укриттів, дотриманню вимог пожежної, техногенної та санітарної безпеки, а також безперебійному функціонуванню інженерних мереж. Очна форма навчання визнається найоптимальнішою, однак можлива виключно за умови забезпечення безпечного перебування учасників освітнього процесу. Структуру та тривалість навчального року, навчального тижня і дня, а також форми організації освітнього процесу розглядає та затверджує педагогічна рада навчального закладу. У разі погіршення ситуації безпеки або перебоїв у роботі критичної інфраструктури, зокрема систем енергопостачання, передбачено організаційні рішення та зміцнення енергетичної стійкості закладів.

Оновлення стандартів і навчальні плани: що зміниться в змісті

Кабінет Міністрів оновив чотири державні стандарти загальної середньої освіти. Рішення дозволяє учням, які навчалися не за програмою НУШ, завершити 10 і 11 класи за тією програмою, за якою розпочали, тобто за стандартом 2011 року. Водночас рішення закріплює українознавчий компонент для дітей, які проживають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, збільшує кількість годин на історію та громадянську освіту в 7–9 класах, а також оновлює підходи до інклюзивності та безбар'єрності. Крім того, передбачені загальні базові навчальні плани для закладів, що забезпечують профільну середню освіту, та окремий план для закладів спеціалізованої освіти. З 1 січня 2027 року набуває чинності оновлений Порядок визнання результатів навчання учнів і молоді з тимчасово окупованих територій, затверджений Наказом МОН №338, який суттєво спрощує та прискорює інтеграцію школярів в український освітній простір.

Пілот старшої профільної школи: 150 ліцеїв як полігон реформи

З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв по всій Україні починають працювати за новою моделлю навчання в 10–12 класах, пілотуючи старшу профільну школу. Протягом року вони апробуватимуть нові освітні програми, профілі та вибіркові курси, відпрацьовуватимуть механізми формування індивідуальних освітніх траєкторій учнів, запускатимуть і перевірятимуть роботу кар'єрних освітніх радників, а також продовжуватимуть навчання та професійну підтримку педагогів і управлінських команд. Паралельно в ліцеях облаштовують сучасні кабінети, лабораторії та інші освітні простори, збирають зворотний зв'язок від учнів, педагогів, батьків і керівників закладів. За результатами пілоту коригуватимуться рішення, а з 1 вересня 2027 року сформовані підходи мають стати основою старшої профільної школи по всій країні. МОН підкреслює необхідність співпраці військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівників навчальних закладів і батьківської спільноти для підготовки мережі академічних ліцеїв до загальнонаціонального старту.

Спрощення оцінювання та оновлення формату НМТ

З нового навчального року МОН спростило оцінювання учнів 5–9 класів, зберігши компетентнісний підхід і академічну свободу вчителя. Поточні оцінки тепер можна фіксувати в журналі без обов'язкових індексів груп результатів, а за семестр виставляти одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу. Особливої уваги заслуговує питання Національного внутрішнього тестування: МОН опрацьовує оновлення формату НМТ. В контексті обговорення проходного балу та категорій осіб, які мають право на вступ до вишів без НМТ, міністерство раніше визначило чотири категорії, включно з ветеранами та мешканцями тимчасово окупованих територій. Процедура НМТ, як зазначали МОН і УЦОКО, має враховувати специфіку навчання в умовах війни.

Суперечливі дані

У наданих матеріалах суттєвих суперечностей між заявами МОН і даними додаткових джерел не виявлено. Водночас варто зазначити, що в вступній частині інтерв'ю РБК-Україна оновлення формату НМТ характеризується як процес, який міністерство «опрацьовує», тоді як у публікаціях Ukrainian Wall і РБК-Україна (джерела 2–4) вже обговорюються конкретні параметри: можливе зниження проходного балу до 130 балів і затверджені категорії осіб, exempt від тестування. Це створює відчуття, що частина рішень щодо НМТ уже прийнята, але їхня остаточна редакція та строки набуття чинності в тексті інтерв'ю з МОН не деталізовані. Таким чином, щодо формату НМТ для 2026/2027 навчального року інформація залишається на стадії уточнення, і остаточні параметри можуть бути опубліковані додатково.