В оточенні президента України Володимира Зеленського у жовтні розглядалася можливість відсторонення Віталія Кличка від посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Про це повідомили два незалежні джерела видання «РБК-Україна», підтвердивши, що такий варіант справді обговорювався на Банковій. Ініціатива, однак, не здобула підтримки більшості впливових представників президентської команди і була зрештою відхилена.
Хто просував ідею та чому її відхилили
За словами співрозмовників «РБК-Україна», одним із прихильників відсторонення Кличка від керівництва КМДА виступав колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Проте ініціатива не знайшла достатньої підтримки: проти такого кроку виступили як всередині Банкової, так і за її межами. Головними аргументами проти стали потенційні юридичні проблеми та ризик ще більше ускладнити управління столицею в умовах воєнного стану.
Юридичні бар'єри: рішення Конституційного суду
Ключовою перешкодою стала правова конструкція, що пов'язує посади міського голови та голови КМДА. Формально голову державної адміністрації призначає президент, проте рішення Конституційного суду передбачає, що цей пост має обіймати людина, обрана киянами міським головою. Крім того, навіть відсторонення Кличка від КМДА не позбавило б його повноважень мера та впливу на Київраду. «У теорії це можна було б зробити, однак на практиці схема управління містом стане ще менш робочою, ніж зараз. Кличко через Київраду все блокуватиме. Навіть із доступом до кабінетів можуть бути проблеми», — пояснив один зі співрозмовників видання.
Європейський фактор як стримувальний елемент
Додатковим фактором, що завадив різкому кадровому рішенню, стали зв'язки Кличка з європейськими політиками. За даними джерел, тут відіграють роль дві обставини: стратегічна важливість місцевого самоврядування для європейських партнерів України та особисті контакти мера в європейському істеблішменті, зокрема в Німеччині. Співрозмовники стверджують, що цей фактор уже раніше стримував Банкову від занадто різких кроків щодо столичного мера. Більше того, на тлі публічних суперечок між центральною та міською владою до Брюсселя надходили сигнали з Хрещатика, після чого європейські партнери почали висловлювати занепокоєння.
Альтернатива: спеціальний «кабінет» при уряді
У підсумку публічно Зеленський запропонував інший підхід до розв'язання проблем Києва — створення спеціального «кабінету» при уряді, який має опікуватися питаннями столиці. Таким чином, замість прямої кадрової перестановки було обрано механізм, що дозволяє посилити координацію без порушення правової конструкції управління містом.
Команда Кличка: тема не закрита остаточно
В оточенні мера Києва не вважають, що питання його можливого усунення остаточно закрите. Там припускають, що центральна влада може повернутися до цієї теми пізніше, коли ситуація в столиці буде особливо напруженою. Одним із можливих приводів для нового загострення може стати підготовка Києва до зими. Зокрема, увагу звертають на рішення РНБО від 5 серпня, в якому закріплено персональну відповідальність посадовців за виконання планів стійкості. «Виконати цей план ідеально неможливо. У будь-якому разі будуть якісь прогалини, щось десь піде не так. Це може перетворитися на аргумент проти мера», — припустив співрозмовник. При цьому саме рішення РНБО не означає автоматичного звільнення Кличка чи притягнення його до юридичної відповідальності: для цього необхідні окремі правові підстави та дотримання відповідної процедури.
Нагадаємо, напруження між центральною владою та мером Києва загострилося у жовтні на тлі підготовки столиці до опалювального сезону. 9 та 13 жовтня Володимир Зеленський публічно розкритикував міську владу, звинувативши її в недостатній готовності до зими та затягуванні виконання плану стійкості. 13 жовтня Верховна Рада викликала Кличка для доповіді, а наступного дня мер виступив у парламенті та відкинув звинувачення, пояснивши проблеми наслідками російських ударів по теплоелектроцентралях, а також заявивши, що уряд блокує виділення коштів для міст і Києву бракує коштів протиповітряної оборони для захисту енергетичної інфраструктури.