Ринок енергоносіїв знову продемонстрував високу волатильність. 4 серпня ціни на нафту різко зросли, відображаючи невизначеність у дипломатичних стосунках між США та Іраном. Інвестори з тривогою слідкують за розвитком подій, побоюючись нової ескалації конфлікту.

Різкий розворот котувань

Ф'ючерси на нафту марки Brent з поставкою в найближчий місяць зросли на 1,04 долара, що становить 1,24%. Вартість бареля досягла позначки в 84,81 долара. Цей ріст виглядає особливо контрастним на тлі попередніх торгів: напередодні котування Brent впали на 7%, опустившись до мінімального рівня за останні три тижні.

Подібна динаміка спостерігається і з американською нафтою. Марка West Texas Intermediate (WTI) здешевшала на 30 центів, або 0,37%, до 80,64 долара за барель. Варто зазначити, що на попередній сесії її вартість знизилася більш ніж на 5%, досягнувши дна майже за тиждень.

Дипломатична глуха кінцівка

Ключовим фактором, що впливає на ринок, стали суперечливі заяви лідерів країн. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про тимчасове утримання від нових ударів по Ірану до завершення переговорів щодо припинення війни. Це повідомлення стало каталізатором для різкого падіння цін напередодні.

Однак ситуація ускладнилася спростуванням з боку Тегерана. 3 серпня спікер Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що жодних переговорів та запланованих зустрічей зі США на даний момент не існує. Таке розбіжність у позиціях сторін знову вкинуло ринок у стан невизначеності.

Обережність інвесторів

Експерти зазначають, що ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. Дослідницький стратег Pepperstone Ахмад Ассірі пояснив, що поточний ріст цін свідчить про те, що інвестори все ще не готові повною мірою враховувати вартість ризику нової ескалації.

На тлі цих подій Дональд Трамп також озвучив можливі терміни повного відкриття Ормузької протоки, стратегічно важливої для світової торгівлі. Водночас президент США продовжив жорстку риторику, загрожує Ірану «повною капітуляцією» та ядерним роззброєнням, паралельно пояснюючи причини свого недавнього «кроку назад» у ескалації конфлікту на Близькому Сході.