Ринки енергоресурсів відреагували різким зростанням цін на нафту на тлі ескалації напруженості в Перській затоці. Ввечері неділі, 9 серпня 2026 року, котування еталонної марки Brent стрибнули більш ніж на 1,2%, досягнувши позначки у 84,58 долара за барель. Американська марка WTI також продемонструвала впевнений ріст, додавши 1,1% і закріпившись на рівні 79,28 долара за барель. Імпульсом для цього руху стали жорсткі заяви Тегерана, який фактично зачинив двері для мирних переговорів з Вашингтоном у поточному форматі.
Ультиматум Тегерана: сім умов для відкриття протоки
Влада Ірану офіційно заявила, що угода з Оманом, яка обговорювалася раніше, не є достатньою гарантією для відновлення повноцінної роботи Ормузької протоки — ключового вузла світової торгівлі вуглеводнями. Натомість Іран представив США список жорстких вимог, без виконання яких судноплавство в регіоні залишиться заблокованим. До цього переліку увійшли: негайне припинення всіх військових атак США на територію Ірану та його регіональних союзників, зняття блокади іранських портів, а також повний виведення американських військ із районів, що оточують Іран.
Окрім військових умов, Тегеран вимагає скасування всіх чинних санкцій США, розморожування іранських активів, що перебувають під контролем Заходу, та виплати компенсації за завдану військову шкоду. Ці вимоги фактично ставлять хрест на ідеї швидкої деескалації конфлікту, оскільки вони суперечать поточній стратегії Вашингтона.
Подвійний удар по логістиці: від Ормуза до Баб-ель-Мандеба
Ситуація на ринках погіршується не лише політичними заявами, а й реальними фізичними перешкодами для транспортування нафти. Затримка постачань загострилася через дії повстанців-хуситів, підтримуваних Іраном, які фактично заблокували Баб-ель-Мандебську протоку. Цей водний шлях, що з'єднує Аденську затоку та Індійський океан із Червоним морем, є критично важливим для доставки нафти зі Східної Африки та Близького Сходу в Європу.
Крім того, хусити здійснили пряму атаку на саудівський нафтопереробний завод, розташований на узбережжі Червоного моря. Ці інциденти створюють ефект «вузького місця», змушуючи трейдерів закладати в ціни значну премію за ризики зриву постачань.
Позиція Вашингтона: Трамп готує ґрунт для «перемоги»
На тлі вимог Тегерана у США формується власна стратегія виходу з кризи. За даними видання The Wall Street Journal, президент США Дональд Трамп у останні тижні готував ґрунт для оголошення перемоги у війні з Іраном. Головною умовою для такого заяву з боку лідера США є повне відкриття Ормузької протоки. Примітно, що за інформацією джерел, Трамп був готовий завершити активну фазу війни навіть без підписання нової угоди щодо ядерної програми Ірану, зробивши ставку на відновлення логістики як пріоритет номер один.
Суперечливі дані
Тоді як офіційні заяви Ірану говорять про повний відмову від переговорів та жорстких вимог, джерела в енергетичному секторі (зокрема, дані, опубліковані на початку серпня) вказують на те, що Іран продовжував таємно вивозити нафту через Ормузьку протоку, попри оголошену блокаду. Це створює парадоксальну ситуацію: з одного боку, Тегеран використовує протоку як важіль тиску, з іншого — продовжує використовувати її для власних економічних потреб. Розрив між риторикою про «закриття» протоки та фактичними потоками нафти створює невизначеність для аналітиків, які намагаються спрогнозувати довгострокові ціни.
