Український танцівник, модель і актор Назар Грабар в інтерв'ю журналістці Аліні Доротюк, опублікованому проєктом Styler (РБК-Україна), докладно розповів про свій шлях у лавах Збройних сил України, обставини звільнення та те, яку саме фінансову підтримку він отримує від держави у статусі ветерана. За словами артиста, рішення піти зі служби було зумовлене ухваленням закону, що передбачає можливість звільнення у зв'язку з втратою близького родича, — а також волею його матері, яка наполягала на поверненні до цивільного життя.
Шлях від добровольця до командира штурмового відділення
Після початку повномасштабного вторгнення Грабар добровільно вирушив на фронт разом із рідним братом Іллею. Спочатку вони служили в Закарпатській територіальній обороні, після чого були переведені до складу ЗСУ. За час служби Назар пройшов шлях від стрільця та гранатометника до командира штурмового відділення. Позивний «Рейнджер» він отримав завдяки захопленню тактикою американських рейнджерів і військовому посібнику, який постійно носив із собою. Взимку 2022 року танцюрист отримав осколкове поранення в груди, після чого проходив евакуацію та відновлення. За службу він був удостоєний почесного нагрудного знака головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».
Рішення, яке ухвалювали не лише він сам
Ключовим моментом у долі Грабара стала загибель брата Іллі, що сталася 24 грудня 2022 року. Після ухвалення закону, що дає право на звільнення у зв'язку з втратою близького родича, Назар отримав можливість покинути лави армії. Проте остаточний вибір виявився непростим: командування наполягало на його подальшому перебуванні на службі. «Комбат хотів, щоб я залишився, командир роти сказав мені, що ти все», — згадує артист. Остаточне рішення багато в чому визначила позиція його матері, яка категорично зажадала, щоб син повернувся додому.
Ветеранський статус і реальні виплати
Попри офіційний статус ветерана — учасника бойових дій, — Грабар зізнався, що не оформлював пенсію і не отримував окремі виплати, пов'язані з пораненням чи участю в бойових діях. Єдиною державною підтримкою, якою він користується, є щомісячна комунальна пільга у розмірі трохи понад 500 гривень. Артист припустив, що, ймовірно, сам не надав необхідні документи для оформлення допомоги і не розбирався в існуючих програмах підтримки ветеранів. «Я, можливо, ніколи цим не займався, але є багато програм, які можуть допомагати ветеранам. Я просто некваліфікований у цьому питанні», — зазначив він.
Медійність як інструмент допомоги підрозділу
Паралельно зі службою Грабар активно використовував свою публічність для підтримки бойових товаришів. Завдяки зборам коштів у соціальних мережах його підрозділу вдалося придбати два пікапи; один із них згодом був задіяний для евакуації самого Назара після поранення. Крім того, у фронтових умовах танцюрист публікував у TikTok гумористичні відео, які, за його словами, допомагали відволіктися від важких буднів і підтримувати бойовий дух як власний, так і побратимів.
Контекст: що відомо про програму підтримки ветеранів
Випадок Грабара наочно ілюструє одну із системних проблем, з якими стикаються ветерани бойових дій в Україні: значна частина осіб, які мають право на соціальні гарантії, не оформлює належні їм виплати через недостатню поінформованість про механізми подання документів і перелік доступних програм. Водночас сам факт наявності комунальної пільги підтверджує, що базовий облік ветерана в державних системах ведеться, а розширений пакет виплат вимагає окремого звернення та документального оформлення.
