Захист дітей та підлітків від нікотинової залежності став однією з пріоритетних тем на круглому столі «Нікотинова залежність серед дітей та молоді: загроза здоров’ю нації та демографічному відновленню України», що відбувся на базі Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації. У дискусії взяли участь народні депутати, представники Всесвітньої організації охорони здоров'я, науковці та громадські організації. Центральним питанням стало те, чи здатні чинні заборони зупинити зростання споживання нікотину серед молоді, чи державі потрібна більш гнучка модель, що поєднує регулювання, контроль за виконанням норм та обмеження маркетингового впливу на неповнолітніх.

Електронні сигарети — найпоширеніший нікотин серед підлітків

Ключові цифри навів керівник напряму контролю неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський, спираючись на дані Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS) 2023 року. За його результатами, 19,6% українських підлітків віком 13–15 років є теперішніми споживачами електронних сигарет. Цей показник не лише значно перевищує частку вживання традиційних сигарет (12,3%), а й вищий за середній по Європейському регіону ВООЗ (14,3%) та по світу (7,2%). Для порівняння: нікотинові паучі регулярно використовували 2,9% підлітків, ще 7% хоча б раз їх пробували, тютюнові вироби для нагрівання вживали 6,9% опитаних. Таким чином, саме електронні сигарети стали наймасовішим нікотиновим виробом серед української молоді.

Поліспоживання: головний виклик для регулятора

Окремий ризик, на який вказали експерти, полягає в тому, що підлітки все частіше використовують не один вид нікотинової продукції, а декілька одночасно. За даними, представленими на круглому столі, у 2023 році серед 13–15-річних 7,8% практикували так зване поліспоживання — використання декількох тютюнових або нікотинових виробів. Серед теперішніх курців 53% вживали лише один нікотиновмісний виріб, 25% — декілька, а ще 23% — три і більше. «Діти вживають не один вид, вони вживають два або три і більше нікотинових виробів одночасно протягом останніх 30 днів, формуючи залежність від нікотину, джерело якого є в різних продуктах», — пояснив Скіпальський. Представник ВООЗ в Україні Сільвіу Доменте додав, що українська молодь «любить різноманітність», і в практиці споживання зустрічається від двох до п'яти різних видів нікотиновмісної продукції в однієї людини.

Знання про шкоду не зупиняють першу спробу

Парадокс, на який звернули увагу учасники дискусії, полягає в тому, що близько 85% підлітків усвідомлюють шкоду нікотину. Однак на їхню поведінку сильніше впливають соціальне оточення, доступність продукції та маркетинг, а перші спроби вживання нікотину часто відбуваються вже у 12–13 років. Це означає, що самі по собі знання про ризики та формальна заборона продажу неповнолітнім не є достатнім бар’єром. Зміна популярності окремих виробів, за словами експертів, не обов’язково означає зниження самої нікотинової залежності: підліток може почати з електронної чи звичайної сигарети, а потім перейти на нагрівання тютюну, паучі або поєднувати кілька видів одночасно. Тому політика у сфері нікотину повинна охоплювати всю категорію продукції, а не концентруватися на одному її різновиді.

Нові вироби та паучі: регуляторне відставання

Сільвіу Доменте особливо наголосив на швидкому розвитку нових нікотинових виробів, насамперед паучів. За його словами, саме вони «зараз починають викликати найбільшу кількість застережень», оскільки розвиваються надзвичайно швидкими темпами та виявляються надзвичайно привабливими для молоді — як за рахунок різноманіття смакових добавок, так і за рахунок яскравих, барвистих упаковок. При цьому такі вироби легкодоступні навіть для дітей, а частина з них містить високі концентрації нікотину. Експерт зазначив, що держава повинна оперативно реагувати на зміни ринку і не допускати регуляторного відставання, яке перетворює нові категорії на «сіру зону» без належного контролю.

Заборони проти контролю: що працює на практиці

В Україні вже діють обмеження щодо продажу, реклами та окремих тютюнових і нікотинових виробів, проте, як визнали учасники круглого столу, залишається питання їхнього практичного виконання та регулювання нових категорій. Висновок, до якого дійшли сторони дискусії, полягає в тому, що ефективність антинікотинової політики визначається не стільки наявністю формальних заборон, скільки якістю контролю за їх виконанням, обмеженням маркетингового впливу на неповнолітніх та скороченням легального і нелегального доступу дітей до нікотину. Без зв’язки «регулювання + контроль + доступність» будь-які нові обмеження ризикують залишитися на папері, а моделі споживання, включаючи поліспоживання, продовжать формуватися поза рамками чинного законодавства.