У умовах триваючого військового конфлікту та постійних загроз ядерній безпеці, Україна отримала нову порцію міжнародної підтримки. Німеччина офіційно підтвердила виділення 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) Чорнобильської АЕС. Це рішення було прийнято після того, як у лютому 2025 року об'єкт було пошкоджено внаслідок атаки російського безпілотника. Фінансування стане критично важливим кроком для забезпечення стабільності саркофагу та запобігання потенційній екологічній катастрофі.

Деталі німецької допомоги та візит делегації

Оголошення про виділення коштів зробив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час зустрічі з делегацією ФРН на чолі з Федеральним міністром з питань довкілля Карстеном Шнайдером. За словами голови Міненерго, кошти будуть переказані на Рахунок міжнародної співпраці для Чорнобиля (РМСЧ), що гарантує їх цільове використання.

«Дякую міністру Шнайдеру та німецькій делегації за візит на Чорнобильську АЕС. Цінуємо оперативне прийняття рішення щодо коштів. Відновлення конфайнменту надзвичайно важливе для забезпечення ядерної безпеки України та всієї Європи», — підкреслив Денис Шмигаль. Під час візиту німецькі чиновники не лише обговорили фінансування, але й особисто оглянули Арку НБК, її інфраструктуру, а також нову сонячну електростанцію, збудовану на промисловій площадці.

Масштаб руйнувань та вартість відновлення

Новий безпечний конфайнмент, який є найбільшою пересувною конструкцією у світі, був пошкоджений у лютому 2025 року. Російський безпілотник завдав удару по об'єкту, що вимагало термінових ремонтних робіт. За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), загальна вартість відновлювальних робіт становить близько 500 мільйонів євро. Таким чином, німецький внесок покриває лише 10% від загальної суми необхідних витрат.

Незважаючи на значний обсяг робіт, міжнародна спільнота демонструє солідарність. Раніше про готовність профінансувати відновлення укриття також заявили Європейська комісія, США та Норвегія. Спільні зусилля країн-донорів спрямовані не лише на відновлення фізичної цілісності об'єкта, але й на підтримку морального духу персоналу, що працює в зоні відчуження.

Серія атак на ядерні об'єкти

Атака на НБК у лютому 2025 року стала не єдиною спробою Росії створити загрозу ядерній безпеці в Чорнобильській зоні. Раніше, 7 червня, російський безпілотник влучив у будівлю на території сховища відпрацьованого ядерного палива. Внаслідок удару по Централізованому сховищу в Київській області спалахнула пожежа, що викликало серйозне занепокоєння як у Києві, так і в Брюсселі.

Президент України Володимир Зеленський назвав обстріл ядерного сховища «перевищенням заоблачної наглості РФ» та підкреслив, що ворог завдав удару по цивільному об'єкту цілком усвідомлено. Ці інциденти підтверджують, що Чорнобильська АЕС залишається стратегічною ціллю для російської армії, попри міжнародні заклики утримуватися від ударів по цивільних та ядерних об'єктах.

Суперечливі дані

Хоча основні факти щодо виділення коштів та атаки у лютому 2025 року підтверджуються кількома джерелами, існують розбіжності у деталях. Деякі звіти вказують на те, що пошкодження НБК були незначними і не зачепили несучі конструкції, тоді як інші джерела повідомляють про більш серйозні руйнування, що вимагають повної заміни окремих секцій даху. Крім того, точна дата початку відновлювальних робіт залишається невизначеною, оскільки залежить від логістики та безпеки в зоні відчуження.

Майбутнє Чорнобильської АЕС

Відновлення НБК — це не просто ремонт будівлі, а питання глобальної екологічної безпеки. Успішне завершення робіт дозволить зберегти радіаційний бар'єр, який захищає навколишнє середовище від витоку радіоактивних матеріалів. У той же час, триваючі атаки на інфраструктуру ЧАЕС створюють ризики для персоналу та населення, що проживає в прилеглих районах.

Міжнародна спільнота має продовжувати надавати підтримку Україні, щоб забезпечити безпеку Чорнобильської АЕС. Це не лише питання національної безпеки України, але й відповідальності перед усім світом. У умовах, коли Росія продовжує використовувати ядерні об'єкти як інструмент тиску, західні країни мають бути готові до подальшого фінансування та технічної підтримки.