Обсерваторія імені Віри К. Рубін зафіксувала існування великого космічного тіла на зовнішній периферії Сонячної системи, яке отримало тимчасовий індекс 2026 ED138. Новий об'єкт розташований на відстані близько 6,92 мільярда кілометрів від Сонця і став найбільшим відкриттям серед майже 2300 транснептунових тіл, виявлених під час нещодавнього сканування південного неба. Відкриття розширило наукові уявлення про межі системи приблизно на 50 відсотків.

Характеристики та параметри нового космічного об'єкта

Точні габарити 2026 ED138 поки залишаються предметом розрахунків і залежать від коефіцієнта відбиття світла його поверхнею. Якщо лід на тілі має високу відбивну здатність, діаметр об'єкта становить близько 595 кілометрів. За темної поверхні оцінка діаметра зростає до 1497 кілометрів, що є порівнянним із такими відомими карликовими планетами, як Гаумеа та Макемаке.

Орбіта небесного тіла має виражену еліптичну форму і нахилена під кутом майже 25 градусів відносно площини екліптики основних планет. Аналіз траєкторії руху вказує на те, що об'єкт міг сформуватися у внутрішній частині Сонячної системи поблизу Юпітера та Сатурна, звідки його згодом витіснили гравітаційні сили гігантів.

Контекст вивчення транснептунових об'єктів

Події 2006 року, коли Міжнародний астрономічний союз перевів Плутон у категорію карликових планет, сформували чіткі критерії для подібних об'єктів. Вони повинні мати достатню гравітацію для підтримання округлої форми, але не мати можливості розчистити свою орбітальну зону від інших великих тіл. 2026 ED138 повністю вписується в цю наукову парадигму.

Масштабне сканування неба обсерваторією Рубін підтверджує гіпотези астрономів про можливе існування інших масштабних і поки незвіданих тіл у поясі Койпера та за його межами. Йдеться про потенційних кандидатів розміром з Марс і більших, які ховаються в глибокому космосі.

Подальші дослідження та плани вчених

Найближчим часом астрономічна спільнота має намір задіяти космічний телескоп JWST для детального вивчення виявленого кандидата. Вчені планують зафіксувати можливу наявність супутників у 2026 ED138, що дозволить із високою точністю обчислити масу та щільність космічного тіла.

Крім того, дослідники мають намір вивчити склад атмосфери та поверхневого шару шляхом спостереження за проходженням об'єкта на тлі віддалених зірок Чумацького Шляху. Ці дані допоможуть відновити ранню історію міграції планет-гіганти та еволюцію зовнішніх рубежів Сонячної системи.