На тлі затяжної протистояння навколо постачання американських прискорювачів до Китаю NVIDIA, судячи з наявних даних, розробляє спеціалізоване рішення, яке має дозволити компанії зберегти ефективність своєї продукції на китайському ринку та водночас укластися в масштабні експортні обмеження, введено США. Ключовою особливістю нового чипа, за повідомленнями, стануть Language Processing Units (LPU) — технології, що належать стартапу Groq, права на які та частину активів якого NVIDIA придбала ще у грудні 2025 року. Таким чином, компанія намагається не просто обійти регуляторні бар'єри, а адаптувати свою архітектуру під нові реалії китайського ринку, поки остаточно не втратила на ньому позиції.

Groq і LPU: ставка на SRAM та заздалегідь сплановані обчислення

На відміну від традиційних GPU-прискорювачів, архітектура Groq робить основну ставку на величезний обсяг швидкої SRAM-пам'яті та обчислення, які заздалегідь плануються компілятором. За задумом розробників, такий підхід дозволяє мінімізувати затримки та забезпечити дуже високу швидкість обробки запитів до ШІ-моделей. Для китайського ринку, де попит на інференс та генеративні моделі зростає, це виглядає як спроба запропонувати продукт із передбачуваною продуктивністю в умовах, коли класичні прискорювачі з передовою HBM-пам'яттю поставлені під обмеження.

Експортний лабіринт: H200, вимоги до HBM та CoWoS

Розробка особливо актуальна на тлі неоднозначної ситуації навколо постачання американських прискорювачів до Китаю. Адміністрація Трампа, за наявними даними, дозволила експорт моделі NVIDIA H200, однак Пекін у відповідь закликає місцеві компанії відмовитися від їх закупівель. У цій подвійній невизначеності новий чип має враховувати діючі обмеження США, включно з вимогами до обсягу HBM-пам'яті та доступності передових технологій упаковки, таких як CoWoS. Іншими словами, NVIDIA шукає «золоту середину»: достатньо потужний продукт для китайських клієнтів, але не виходячий за межі того, що Вашингтон готовий дозволити до експорту.

Китайські альтернативи та зростаюча роль SMIC

Тим часом Китай активно розвиває власні альтернативи, що посилює тиск на NVIDIA. Місцеві виробники експериментують із RISC-V-процесорами, тривимірними архітектурами пам'яті та обчисленнями безпосередньо поруч із пам'яттю (compute-near-memory). На цьому тлі SMIC уже отримує помітну вигоду від зростаючого внутрішнього попиту на локальні чипи. Для NVIDIA це означає, що вікно можливостей на китайському ринку звужується: чим довше компанія чекає, тим більша частка ринку переходить у руки вітчизняних вендорів, підтримуваних державною політикою самозабезпечення.

Суперечливі дані

У джерелах є розбіжність у тому, наскільки глибоко Groq інтегрований у NVIDIA. В одному з описів йдеться про придбання «прав на технології та частину активів» Groq, тоді як інші публікації вказують, що близько 90 % співробітників стартапа перейдуть на роботу в NVIDIA та отримають щедрі виплати, що фактично означає поглинання команди, а не лише технологій. Крім того, частина матеріалів подає Groq як потенційну «приховану загрозу» домінуванню самої NVIDIA, тоді як у контексті китайського чипа Groq виступає як інструмент, який NVIDIA використовує для утримання позицій. Ці розбіжності в акцентах та в оцінці масштабу інтеграції варто враховувати при інтерпретації новин.

Стратегічний сенс: адаптація, а не обхід

У сукупності ці кроки вказують на зміну тактики: NVIDIA, схоже, намагається не просто обійти обмеження, а перебудувати свою продукцію під конкретні регуляторні та ринкові умови Китаю. Використання LPU з SRAM-архітектурою дозволяє знизити залежність від тих елементів (HBM, передова упаковка), які перебувають під найбільшим тиском експортного контролю. Якщо цей підхід спрацює, компанія збереже доступ до одного з найбільших ринків ШІ; якщо ні — китайські альтернативи на базі RISC-V та локальних виробничих потужностей SMIC можуть зайняти звільшену нішу ще до того, як NVIDIA запропонує конкурентоспроможний продукт.