Улітку 2026 року паливний кризис у Росії досяг найбільших масштабів з початку повномасштабного вторгнення в Україну. За даними, оприлюдненими в матеріалі РБК-Україна, систематичні удари Сил оборони по нафтопереробній інфраструктурі змусили Кремль перейти до імпорту нафтопродуктів — кроку, який для країни, традиційно вважаної одним із найбільших світових експортерів палива, має характер ознаки глибокого структурного збою. Десятки регіонів ввели обмеження на відпуск бензину на АЗС, а заклики місцевих властей до населення скоротити поїздки та користуватися громадським транспортом стали, по суті, маркером того, що дефіцит перестав бути локальним і перетворився на загальнонаціональну проблему.
Удари по НПЗ: як майже 40% потужностей опинилися виведеними з ладу
У січні–травні 2026 року, за заявою Володимира Зеленського, Сили оборони вразили 15 російських нафтопереробних заводів, в результаті чого до травня майже 40% потужностей з первинної переробки нафти були виведені з ладу. Хоча в липні–серпні частину ударів було переорієнтовано на логістичну мережу Wildberries, українські безпілотники продовжували ефективно уражати ключові вузли великих НПЗ. Примітно, що далекобійні удари сягають навіть заводів за Уральськими горами: найвіддаленішою ціллю став Омський НПЗ, розташований за 2,5 тисячі кілометрів від кордону України та є найпотужнішим нафтопереробним заводом у РФ.
Нафтопереробка на 21-річному мінімумі
За станом на середину серпня російська нафтопереробка впала до найнижчого рівня за останні 21 рік — 3,9 млн барелів на добу, повідомляло агентство Bloomberg. Навіть офіційна статистика ОПЕК, заснована на даних Міністерства енергетики Росії, підтверджує факт падіння: у другому кварталі 2026 року обсяги переробки скоротилися на 21% порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до 4,5 млн барелів на добу. Керівник Центру енергетичних та кліматичних досліджень KSE Institute Борис Додонов, посилаючись на дані Міжнародного енергетичного агентства, зазначає, що скорочення переробки змусило російські компанії зменшити і видобуток сировини: зараз видобуток нафти в Росії перебуває на найнижчому рівні за останні 15 років.
Парадокс для порушника OPEC+: видобуток нижче квоти
Раніше Росія послідовно порушувала свої зобов'язання перед OPEC+, видобуваючи більше нафти, ніж передбачала узгоджена з картелем квота. «Зараз вони видобувають менше, ніж квота», — підкреслює Додонов. Це принциповий зсув: країна, яка роками використовувала сверхквотний видобуток як інструмент впливу на ринок, тепер змушена стискатися нижче власних зобов'язань. Маючи проблеми з переробкою, Росія дедалі більше відправляє нафту на світовий ринок — ця тенденція стала особливо помітною у лютому–червні 2026 року, коли удари українських дронів по НПЗ посилилися.
Куди йде нафта: Китай, Індія, Туреччина
Згідно з даними Київської школи економіки, основними покупцями російської нафти протягом усієї війни залишаються Китай, Індія та Туреччина. Минулого року прем'єр Індії Нарендра Моді пообіцяв США відмовитися від російської сировини, але не виконав цю обіцянку, що викликало невдоволення Дональда Трампа та новий пакет мит проти Нью-Делі. Водночас індійські нафтові компанії продовжують контрактувати російську сировину, що підтримує відтік нафти з РФ і позбавляє внутрішній ринок палива, яке в ідеалі мало бути переробленим удома.
Паливний колапс у регіонах та екстрений імпорт
Зниження виробництва палива призвело до найгострішого кризису з початку вторгнення: проблеми були і у 2024 році, і влітку минулого року, але у 2026-му дефіцит виявився найбільш відчутним. «Пік дефіциту палива в Росії настав у червні, коли переробка впала до 3,8 млн барелів на добу за загальною потужністю НПЗ на рівні 6,3 млн барелів», — каже Додонов. Десятки регіонів ввели обмеження на відпуск бензину, проблеми відчула навіть Московська область, а зростання цін на паливо відобразилося на вартості перевезень. «Поточний паливний кризис охопив усі регіони Росії. Вони збирають плоди найглибшого дефіциту через нарощування інтенсивності та кількості ударів», — коментує аналітик «НафтоРинку» Олександр Сіренко. Для згладження наслідків Росія на початку липня обмежила експорт дизельного палива, а паралельно наростила імпорт бензину, щоб закрити розрив між виробництвом і внутрішнім попитом.
Протирічливі дані
Різні джерела дають кілька розбіжних цифр, що важливо враховувати при оцінці масштабу кризису. Bloomberg фіксує 3,9 млн барелів на добу на середину серпня; Додонов називає 3,8 млн барелів на добу як мінімум червня; офіційна статистика ОПЕК (за даними російського Міненерго) вказує на 4,5 млн барелів на добу як середнє за другий квартал. Ці значення не є прямим протиріччям — вони відображають різні часові вікна (середнє за квартал проти пікових тижнів) і різні методики, однак розкид сам по собі створює невизначеність. Крім того, Зеленський оцінює виведені з ладу потужності в майже 40% до травня, тоді як офіційна російська звітність в ОПЕК, що спирається на дані власного Міненерго, може занижувати реальну шкоду. Таким чином, «офіційна» картина, ймовірно, м'якша за фактичною, а точний рівень втрат потужностей залишається предметом оцінки.
