Тристоронні переговори щодо врегулювання війни між Росією та Україною, які координує адміністрація США, відновляться 10 листопада в Абу-Дабі. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на The New York Times, після дев'ятимісячної паузи процес мав зупинитися через небажання України йти на територіальні поступки та початок конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Зустріч делегацій України, США та Росії запланована на вівторок і середу, а головною умовою нового раунду стало те, що саме припинення вогню не ввійде до порядку денного.

Що на порядку денному: гарантії безпеки, а не перемир'я

За заявою американських офіційних осіб, цього тижня переговорники зосередяться на гарантіях безпеки, покликаних запобігти відновленню війни у разі досягнення припинення вогню. Ідея, як формулює видання, полягає в тому, щоб вийти за рамки територіальних претензій і розглянути ширші питання європейської безпеки. Спецпредставник адміністрації США Стів Віткофф, який очолює процес разом із зятем президента Дональда Трампа Джаредом Кушнером, повідомив, що фокус буде на «післявоєнній домовленості безпеки, деескалації» та гуманітарних питаннях. Окремо обговорять, чи може участь Росії у формуванні післявоєнної архітектури регіональної безпеки пом'якшити її вимоги щодо припинення війни проти України.

Склад делегацій та спірна роль Європи

Українську делегацію очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров; до її складу також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скибіцький. Російська сторона, зі свого боку, підтвердила, що питання безпеки України, Росії та всього регіону стануть головною темою. Навколо участі Європи виникла гострота: міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж візьме участь, щоб «голос Європи був почутий», а головна дипломатка ЄС Кая Каллас наголосила, що будь-яка угода потребуватиме участі Євросоюзу для її реалізації. При цьому речник Кремля Дмітрій Псков цю позицію заперечує, а єдиної точки зору у європейських країн про те, на якому рівні континент має бути представлений в Абу-Дабі, досі немає.

Позиція Москви та оцінки аналітиків

Напередодні раунду секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу звинуватив Київ та європейських партнерів у тому, що вони «налаштовані на продовження війни», а також у мілітаризації Європи та розширенні військової інфраструктури НАТО у прикордонних районах. Проте багато аналітиків не очікують прориву до весни: у цей час Росія зможе оцінити результати своєї зимової бомбардувальної кампанії, тоді як Україна продовжує удари по нафтопереробних об'єктах, щоб зруйнувати залежність Москви від нафти. Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор резюмував: «Чи усвідомив Путін, що має проблему?» — і відповів заперечно, вказавши, що Росія не пом'якшує вимог і не виявляє прагнення до припинення вогню.

Контекст: чому процес застопорився

The New York Times нагадує, що спроби Росії у 2021 році та на початку 2022-го домовитися про грандіозну угоду щодо європейської безпеки зазнали невдачі. Дев'ятимісячна перерва у поточному циклі стала наслідком як відмови України від територіальних поступок, так і переключення дипломатичної уваги Вашингтона на близькосхідний конфликт. Саме тому новий раунд в Абу-Дабі сприймається швидше як підготовка ґрунту — «переговори, щоб домовитися про переговори», — ніж як крок до негайного перемир'я.