На відкритті фестивалю науки та медіа SILBERSALZ у німецькому Галле глядачі стали свідками незвичного перформансу «SHRINK 01995» бельгійського художника Лоуренса Малстафа. Троє добровольців із Галле та навколишніх населених пунктів повисли в повітрі між двома шарами прозорої плівки, утворюючи конструкцію, яка з боку нагадувала гігантський вакуумний пакет. Покої тривали з 28 по 30 жовтня в концертному залі Ульріхскірхе, а про деталі проєкту повідомив офіційний Instagram-акаунт автора, на який послалося видання Wave RBC.UA.
Механіка перформансу: дихання як єдиний ресурс
Принцип роботи інсталяції будувався на фізичному впливі: коли з простору між двома полотнами плівки викачували повітря, матеріал щільно облягав тіла учасників, стискаючи їх з усіх боків. Дихати під натягнутою плівкою добровольці могли виключно завдяки окремій трубці, через яку в зону перформансу надходило свіже повітря. Художник пропонував виконавцям зосередитися на диханні й поступово розслабляти м'язи, а під плівкою учасники повільно змінювали пози, створюючи мінливі силуети. За словами однієї з учасниць, Атарі, у розмові з телеканалом MDR, відчуття під натягнутою плівкою було схоже на те, «ніби тебе з усіх боків туго обгорнули ковдрою».
Від ембріона до розп'яття: візуальна мова Малстафа
В описі роботи художник порівнює силуети учасників то з ембріоном, то з розп'яттям — два образи, які задають амплітуду сприйняття: від стану первинної, майже тваринної захищеності до конотацій страждання та жертовності. Організатори фестивалю SILBERSALZ бачать у перформансі спосіб осмислити, як почуття захисту поєднується з вразливістю: плівка водночас і обіймає, і стискає, і захищає від зовнішнього світу, і позбавляє свободи руху. Саме ця суперечність, за задумом Малстафа, і стає центральним емоційним переживанням як для виконавців, так і для глядачів, які спостерігають за процесом збоку.
SHRINK 01995: тридцять років в історії однієї інсталяції
Цифри в назві роботи відсилають до 1995 року, коли Лоуренс Малстаф створив цю інсталяцію та вперше виступив у ній сам. Відтоді проєкт пройшов крізь десятки показів у різних країнах і контекстах: серед найпомітніших — участь у паризькій Nuit Blanche, щорічному фестивалі сучасного мистецтва, а також показ у Франкфуртському художньому товаристві. Таким чином, до моменту виступу в Галле «SHRINK 01995» став не експериментальною новинкою, а сталим перформативним об'єктом із власною історією та накопиченим культурним контекстом, який кожен новий показ доповнює та переосмислює.
Фестиваль SILBERSALZ та роль перформансу в медіапросторі
Фестиваль SILBERSALZ, що об'єднує науку та медіа, традиційно включає до програми проєкти, в яких фізична присутність тіла стає інструментом комунікації з аудиторією. Перформанс Малстафа вписується в цю логіку: глядач не просто спостерігає за об'єктом, а стає свідком живої, незворотної події, в якій дихання, м'язове напруження та гравітація працюють як художні матеріали. Для Галле та його мешканців участь місцевих добровольців у роботі міжнародного художника додатково посилює ефект співприсутності: перформанс пере перестає бути «чужою» подією і стає частиною локального культурного досвіду.
