Фермерське розведення лососевих десятиліттями страждає від паразитів — насамперед морських вошей (Lepeophtheirus salmonis), які прикріплюються до шкіри риби та харчуються її тканинами й кров'ю, послаблюючи особин і врешті-решт призводячи до їхньої загибелі. Традиційні способи боротьби з паразитами — обробка садок хімікатами, термічна обробка гарячою водою та механічне очищення живої риби — супроводжуються суттєвими втратами особин. Для розв'язання цієї проблеми норвезька компанія Stingray Marine Solutions адаптувала підводні лазерні установки, які прицільно знищують паразитів на шкірі вільно плаваючої риби, не виловлюючи її з садка.

Ціна традиційної боротьби з паразитами

Масштаби шкоди, що завдається класичними методами виведення паразитів, добре задокументовані органами ветеринарного нагляду Норвегії. Результати досліджень, узагальнені в базі даних FAO AGRIS, показують, що в типовому садку, що вміщує 150 000 риб, середня смертність протягом двох тижнів після термічної обробки гарячою водою досягає 790 особин. Механічне очищення від паразитів збільшує цей показник до 928, хоча результати сильно відрізняються залежно від майданчика. До цих втрат слід додавати загибель риби безпосередньо від самих паразитів, що робить проблему економічно та біологічно важливою для всієї галузі аквакультури.

Як влаштований підводний лазерний модуль

Кожна установка Stingray є занурювальним модулем, оснащеним кількома камерами, світлодіодним підсвічуванням, датчиками та лазерним випромінювачем. Стереокамери фіксують зображення риб, що пропливають повз, а програмне забезпечення з алгоритмами машинного навчання розпізнає паразитів на їхній шкірі: розміри дорослих самців морських вошей досягають 6 мм, а самок — 12 мм. Для підвищення контрасту між паразитом і шкірою лосося використовується синє підсвічування з довжиною хвилі 450 нм. Після виявлення цілі система спрямовує на неї лазерний промінь з інтенсивністю до п'яти імпульсів на секунду. Підводний модуль також має власний рушій, що дозволяє дистанційно повертати його на 360 градусів, що забезпечує огляд усього садка.

Масштаб впровадження до 2026 року

Проєкт почала розробляти Stingray Marine Solutions близько десяти років тому. До 2026 року вздовж узбережжя Норвегії та Ісландії було встановлено вже понад 3000 таких систем. Підводні лазерні роботизовані установки забезпечують цілодобове спостереження приблизно за 112 млн лососів і форелей. Накопичений досвід експлуатації дозволяє зробити попередній висновок про безсумнівну користь розробки для галузі, хоча остаточні узагальнення аналітики вважають передчасними.

Ефективність та обмеження технології

Вивчення даних норвезьких рибоводних господарств за 2023 рік показало, що на майданчиках, які використовували лазерну обробку, ймовірність необхідності додаткового лікування від паразитів протягом тижня була на 50% нижчою. При цьому середня чисельність морських вошей на рибах залишалася такою ж або була нижчою, ніж на майданчиках без таких установок. Водночас ранні дослідження виявили сильну залежність результатів від умов експлуатації садок, що поки не дає приводу повсюдно впроваджувати технологію. Також повідомляється про часті випадки ураження очей риби лазерами, що знижувало якість їхнього життя та набір живої маси. Метод виявився робочим, але, очевидно, таким, що має свої вади, які галузь продовжує відпрацьовувати в ході експлуатації.