Після ночі, що пройшла під вибухи та сирени тривоги, багато українців скаржаться на те, що навіть наступного дня не можуть прийти в норму. За словами сімейної лікарки Лілії Сарахман, яка дала ексклюзивний коментар виданню Wave RBC.UA, причина полягає в тому, що організм одночасно переживає два серйозні навантаження: гостру стресову реакцію та хронічне недосипання. Саме це поєднання і пояснює, чому самопочуття може залишатися пригніченим довго після того, як безпосередня загроза минула.
Режим «бий або біжи»: що відбувається з тілом
Коли людина опиняється в зоні реальної загрози, активується симпатична нервова система — так званий режим «бий або біжи». У цей момент різко підвищується рівень гормонів стресу, насамперед адреналіну та норадреналіну. На цьому тлі з'являються характерні фізичні прояви: прискорене серцебиття, тремтіння в руках, пітливість, підвищення артеріального тиску та загальне напруження м'язів. Організм буквально витрачає значні ресурси на те, щоб впоратися з сприйнятою небезпекою, і не може миттєво перемкнутися в спокійний стан.
Наслідки страху та недосипу
До гострої реакції на небезпеку додається другий фактор — порушення сну. Навіть одна ніч із частими пробудженнями або повною відсутністю сну негативно відбивається на реакції, пам'яті та здатності контролювати емоції. Лікарка зазначає, що після сильного страху часто виникають головні болі, нудота, дискомфорт у животі та виражене відчуття слабкості. Тому наступного дня цілком нормально відчувати себе виснаженими та менш продуктивними, ніж зазвичай: нервова система ще не завершила процес відновлення.
Практичні кроки для відновлення
Сарахман радить насамперед не вимагати від себе максимальної продуктивності і, якщо є можливість, перенести необов'язкові справи, залишивши на день лише найважливіше. Важливо пити достатньо води та правильно харчуватися, не компенсуючи втому лише кавою чи пропуском прийомів їжі. Від кофеїну краще не переборщувати: однієї порції зазвичай достатньо, оскільки його велика кількість після стресової ночі може посилити збудження, тремтіння та серцебиття. За можливості варто вийти на денне світло — спокійна прогулянка на свіжому повітрі протягом 20–30 хвилин допомагає організму перемкнутися зі стану постійної готовності. Якщо дуже хочеться спати, допустимий короткий денний сон тривалістю близько 20–30 хвилин, але не надто пізній, щоб не порушити нічний сон.
Повернення до режиму та червоні прапорці
Лікарка попереджає: після важкої ночі часто виникає бажання компенсувати недосип дуже довгим денним сном або повністю змінити графік. Водночас, якщо є така можливість, увечері краще повернутися до максимально звичного режиму — пообідати, трохи відпочити та лягти спати в звичний час. Головне правило — не вимагати від себе миттєвого повернення до попереднього темпу, адже нервовій системі потрібен час, щоб заспокоїтися. При цьому сильні болі в грудній клітці, виражена задишка, втрата свідомості, серйозна травма чи інші гострі симптоми не можна списувати лише на стрес: у таких випадках необхідна термінова медична допомога.
