Співвласник групи компаній NOVA Володимир Поперешнюк заявив, що українська енергетика має перейти до повноцінної риночної моделі без адміністративних цінових обмежень. За його словами, такий крок дозволить збільшити кількість приватних виробників електроенергії та зробити енергосистему більш децентралізованою. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву бізнесмена.
Електрика як звичайний ринковий продукт
Поперешнюк вважає, що електроенергія має стати звичайним ринковим продуктом, який можна вільно виробляти, постачати, купувати та продавати. Ключовою умовою такого переходу він називає відмову від цінових обмежень. «Все, що для цього потрібно — нарешті перевести енергетику на повноцінну ринкову модель: прибрати ліцензії, зняти цінові обмеження та відкрити шлях для її приватизації», — зазначив він. За його оцінкою, наявна модель надмірно залежить від державного регулювання і не дає ринку достатньо швидко адаптуватися до викликів війни.
Децентралізація та стійкість інфраструктури
Бізнесмен аргументує свою позицію тим, що більша кількість приватних виробників могла б прискорити децентралізацію генерації та зменшити залежність бізнесу від дорогого самозабезпечення. «Тому, якщо нам потрібна стійкість усієї енергетичної інфраструктури, вона має бути звільнена від регулювання та ліцензування. Вхід на цей ринок має бути відкритим і вільним», — підкреслив Поперешнюк. Таким чином, його позиція зводиться до того, що вільний вхід на ринок та відсутність адміністративних бар'єрів є передумовою для стійкості енергосистеми в умовах бойових дій.
Прайс-кепи: підвищення у 2026 році та роль в імпорті
Заява пролунала на тлі змін у ціновій політиці ринку електроенергії. Як повідомлялося раніше, НКРЕКП підвищила прайс-кепи (граничні ціни) на короткострокових сегментах ринку у січні 2026 року. За словами галузевих аналітиків, цей крок дозволив розширити імпортні перетині та збільшити імпорт електроенергії з Європи в період дефіциту, спричиненого пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок обстрілів з боку РФ. Заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський раніше зазначав, що можливість залучати імпорт електроенергії у вечірні години залежить зокрема від рівня прайс-кепів: після скорочення сонячної генерації Україна починає імпортувати електроенергію, якщо це дозволяють цінові обмеження та економічна ситуація.
Позиція галузевих асоціацій та експертів
У галузі дискусія щодо цінових обмежень залишається активною. Українська вітроенергетична асоціація та Асоціація сонячної енергетики України зверталися до регулятора із закликом підвищити максимальні прайс-кепи до 18 000 грн/МВт·год, вважаючи чинні рівні (15 000 грн/МВт·год на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і 17 000 грн/МВт·год на балансуючому) недостатніми для нинішніх потреб енергосистеми. В асоціаціях вказували, що у вересні ціна на балансуючому ринку протягом значної кількості годин фактично досягала максимально допустимих 17 000 грн/МВт·год. Віцепрезидент Energy Club, колишній заступник міністра енергетики Максим Немчинов, зі свого боку, називав чинні прайс-кепи одним із ключових бар'єрів для збільшення імпорту з ЄС: за його словами, фізична та технічна готовність енергосистеми дозволяє використовувати значно більший обсяг імпорту, однак цінові обмеження позбавляють трейдерів стимулу, коли європейські ціни у пікові години перевищують українські граничні.
Сукупність цих заяв показує, що питання цінових обмежень та ліцензування стало одним із центральних в обговоренні того, як забезпечити стійкість української енергосистеми та розширити приплив приватних інвестицій у генерацію та імпорт у 2026 році.
