З настанням осінньо-зимового періоду в Україні формується стійкий дефіцит електроенергії у вечірні години, коли обсяги сонячної генерації різко скорочуються. За словами заступника директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрія Закревського, саме у ці години виникає гостра потреба в імпорті електрики з сусідніх країн. Проте, як наголосив експерт в ефірі телемарафону, сама по собі технічна можливість підключення до зовнішніх мереж не гарантує фактичного надходження електроенергії: ключовим обмежувальним фактором виступають встановлені на внутрішньому ринку цінові стелі — прайс-кепи.
Від денного експорту до вечірнього імпорту
Влітку та на початку осені значні обсяги сонячної генерації дозволяли Україні не лише покривати власне споживання, а й експортувати надлишкові обсяги електроенергії у денні години. Ситуація почала змінюватися з жовтня: після заходу сонця внутрішня генерація не справляється з вечірнім піком споживання, і система переходить у режим імпорту. «Почався імпорт увечері, тому що сонце заходить, починає не вистачати, і ми потроху імпортували електроенергію, якщо це дозволяли прайс-кепи та економічна ситуація в Україні», — пояснив Закревський. Таким чином, сезонний зрушення від експорту до імпорту став структурною особливістю осінньо-зимового періоду, а не тимчасовим збоєм.
Цінові стелі як бар'єр для постачань
Ключова теза, яка пролунала у виступі Закревського, полягає в тому, що наявність фізичної можливості імпорту сама по собі не забезпечує надходження електроенергії в систему. Якщо європейські ціни на електрику в години вечірнього дефіциту перевищують встановлені в Україні граничні значення, імпорт стає економічно неможливим для учасників ринку. Це означає, що навіть за відкритої транскордонної інфраструктури та наявності генерації в сусідніх країнах український ринок може залишатися відрізаним від зовнішніх постачань виключно через регуляторне цінове обмеження.
Вимога галузі: підвищення прайс-кепів до 18 000 грн/МВт·год
Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУТЕК) повторно звернулася до НКРЕКП із закликом підвищити максимальні прайс-кепи щонайменше до 18 000 грн/МВт·год. В організації підкреслюють, що в опалювальний сезон цінові обмеження мають залишати достатні економічні умови для роботи доступної генерації, маневрових потужностей та їх відновлення після пошкоджень. Без адекватної цінової сигналізації, за логікою галузі, оператори не отримують стимулу для залучення додаткових ресурсів у години пікового дефіциту.
Діюча регуляторна рамка
На поточний момент запропоновані Регулятором максимальні граничні ціни становлять 15 000 грн/МВт·год на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку, а також 17 000 грн/МВт·год на балансуючому ринку. Ці значення, за оцінками учасників ринку, не забезпечують достатнього цінового коридору для залучення імпортних потоків у періоди, коли європейські котирування перевищують українську стелю. Дискусія про перегляд прайс-кепів, таким чином, набуває не лише теоретичного, а й практичного характеру: від її результату залежить, чи зможе українська енергосистема у прийдешній опалювальний сезон надійно покривати вечірній та нічний дефіцит за рахунок зовнішніх постачань.
Експерти зазначають, що питання не зводиться до одиничного рішення: йдеться про системний баланс між захистом кінцевого споживача від різкого зростання тарифів та забезпеченням достатньої гнучкості ринку для залучення необхідних обсягів генерації та імпорту в години максимальної напруги. Поки НКРЕКП не перегляне граничні ціни, ризик обмеження вечірнього імпорту зберігається протягом усього опалювального сезону.
