Посол України в Угорщині Федір Шандор у інтерв'ю РБК‑Україна заявив, що Київ та Будапешт можуть суттєво розширити двосторонню співпрацю за низкою напрямків, пов'язаних із наслідками війни. На його думку, мова йде насамперед про цивільне розмінування, лікування та реабілітацію українських військовослужбовців, а також обмін досвідом та інформацією в сферах, де кожна зі сторін має найбільшу експертизу. Дипломат підкреслив, що Угорщина має значний досвід у сфері розмінування, і відповідну роботу на території України вже ведуть багато угорських громадських організацій.

Розмінування як пріоритетний напрямок

Серед можливих форматів взаємодії Шандор окремо згадав так звані drone deals — угоди у сфері безпілотних технологій. За оцінкою посла, саме цивільне розмінування та реабілітація є «надзвичайно важливими» напрямками, які можуть стати основою для поглиблення зв'язків між двома країнами в післявоєнний період.

Реабілітація та протезування військовослужбовців

Окремий блок співпраці пов'язаний із медичною допомогою українським військовим. За словами дипломата, наразі понад 100 українських військовослужбовців, які втратили верхні або нижні кінцівки, проходять в Угорщині лікування та реабілітацію, а також отримують біодинамічні протези. Шандор зазначив, що Угорщина володіє необхідними компетенціями у сфері реабілітаційної медицини, що робить цей напрямок особливо значущим для України з урахуванням великої кількості важкопоранених бійців.

Психологічна допомога та обмін експертизою

Окрім фізичної реабілітації, дипломат вказав на важливість психологічної допомоги. Угорська психологічна школа, на його думку, займається вивченням посттравматичних станів і безпосередньо працює з психологічними наслідками травм у військовослужбовців. Це дозволяє розглядати Будапешт як потенційного партнера в комплексній підтримці тих, хто повертається з фронту.

Військове співробітництво та фактор НАТО

Відповідаючи на запитання про зацікавленість у розвитку військового співробітництва, Шандор відповів ствердно. Він заявив, що Угорщина є членом НАТО і, на його думку, співпраця з Альянсом «кристалізує» військові відносини Будапешта з Києвом. Таким чином, дипломат пов'язує перспективи оборонного діалогу з інтеграцією Угорщини в структури НАТО.

Суперечливі дані

У тому ж інтерв'ю посол прокоментував і політичну ситуацію в Угорщині, заявивши, що угорський народ «зрештою зробив правильний вибір і зупинив російське свавілля у своїй країні», а також що Угорщина «ніколи не була вигнанцем чи проблемою для Європи». Таке формулювання викликає питання: у відкритих джерелах не підтверджується факт якогось «російського свавілля» на території Угорщини, і ця фраза виглядає нетиповою для дипломатичного дискурсу. Крім того, хронологія публікацій на тему співпраці різнорідна: частина заяв Шандора датується квітнем 2026 року, а повідомлення про можливу зміну позиції Будапешта щодо постачання зброї — липнем 2026 року, що свідчить про еволюцію дискусії, а не про одноразову подію. Редакція фіксує ці розбіжності та рекомендує сприймати політичні оцінки посла як його особисту позицію.