Станом на 1 січня 2026 року обсяг простроченої дебіторської заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України «Агентство оборонних закупівель» (АЗЗ) досяг критичної позначки у 45,8 млрд гривень (еквівалент приблизно $1,07 млрд). Цей фінансовий показник відображає сукупну вартість контрактів на постачання озброєння, військової техніки та боєприпасів, за якими контрагенти не виконали зобов'язання щодо відвантаження продукції в затверджені строки. Ситуація, що склалася на старті року, вимагала детального аналізу механізмів бюджетного планування та ефективності роботи з постачальниками.

Структура заборгованості та динаміка погашення

У рамках державних оборонних контрактів дебіторська заборгованість формується переважно внаслідок виплати авансових платежів постачальникам. Ці кошти необхідні для закупівлі сировини, комплектуючих та завантаження виробничих потужностей. Однак у разі порушення логістичних ланцюжків або затримок виробництва виплачений аванс переходить у категорію простроченої заборгованості, створюючи навантаження на бюджет відомства.

Згідно з офіційними звітними даними відомства, спостерігається значна позитивна динаміка протягом першої половини 2026 року. Якщо на 1 січня прострочка становила 45,8 млрд гривень, то станом на 1 липня 2026 року показник було скорочено до 14,6 млрд гривень. Таким чином, обсяг проблемної заборгованості зменшився більш ніж утричі за шість місяців. На даний момент залишок заборгованості становить менше 1% від загального річного обсягу контрактів АЗЗ, що свідчить про стабілізацію ситуації.

Правові механізми та судові розгляди

Значна частина коштів, що числяться як прострочена заборгованість, перебуває в активній фазі стягнення. Близько 11,2 млрд гривень є предметом претензійно-позовної роботи та заблоковані в рамках судових спорів з недобросовісними постачальниками. Згідно з бюджетним законодавством та нормами регулювання державних закупівель у сфері оборони, перерахування авансових коштів передбачає обов'язкове банківське або казначейське супроводження.

У разі невиконання зобов'язань контрагентом профільне відомство зобов'язане ініціювати процедуру примусового стягнення через Господарський суд. Адміністрація АЗЗ наголошує, що дебіторська заборгованість є бухгалтерським показником виконання зобов'язань на конкретний момент часу і не означає втрату державних коштів. Щодо порушників застосовуються фінансові санкції, стягнення пені та примусове повернення авансів.

Протирічливі дані

У оцінці причин виникнення заборгованості та ризиків існують розбіжності між позицією відомства та громадськими спостерігачами. Представники оборонного відомства та профільні експерти вказують, що різкий ріст заборгованості на початок 2026 року був зумовлений сукупністю об'єктивних факторів. До них належать пошкодження виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу внаслідок бойових дій, а також форс-мажорні обставини при імпорті продукції з-за кордону.

У свою чергу, антикорупційні спостерігачі та громадські аудитори акцентують увагу на необхідності посилення контролю за контрагентами та дотриманням строків постачання. Вони характеризують затримки не лише як технічні збої, а й як ризик тимчасового дефіциту ресурсів на фронті, а також вказують на потенційні зловживання у розподілі авансових платежів. Попри це, відомство наполягає на тому, що механізми контролю працюють ефективно, що підтверджується зниженням прострочки до 14,6 млрд гривень до середини року.