Переговори президента Росії Володимира Путіна з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та президентом Фінляндії Александром Стуббом, за даними Financial Times, пройшли не за тим сценарієм, на який розраховували скандинавські та фінські лідери. Значну частину бесіди глава російської держави присвятив власній трактовці середньовічної історії слов'ян, тоді як обговорення актуальних проблем і шляхів до завершення війни зайняло значно менше часу.

Перший контакт із союзниками України за рік

За інформацією видання, це був перший контакт Путіна з кимось із європейських союзників України з липня минулого року, коли він розмовляв із президентом Франції Еммануелем Макроном. Як повідомив Стубб фінським ЗМІ, спочатку на розмову відводили менше ніж 30 хвилин, проте бесіда розтягнулася на півтора години. За словами трьох джерел, обізнаних із перебігом переговорів, замість предметного обговорення шляхів завершення конфлікту російський лідер довго викладав те, що у Кремлі називають «першопричинами конфлікту».

Історичні екскурси замість обговорення припинення вогню

Співрозмовники FT зазначили, що питання негайного припинення вогню, на якому наполягає Україна, під час зустрічі практично не порушувалося. Лідери Норвегії та Фінляндії, за даними джерел, свідомо не перебивали історичні екскурси Путіна, щоб оцінити, наскільки він дійсно готовий до діалогу з Європою. Такий підхід, за оцінкою видання, вкотре показав, із якими труднощами стикається Європа, намагаючись отримати вплив на майбутні мирні переговори з Росією.

Ідеологічний контекст: від промов 2022 року до «генетичних аргументів»

Історичні погляди Путіна, як відомо, стали одним із ключових ідеологічних обґрунтувань повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року: за кілька днів до початку нападу він виголосив часову промову на телебаченні. Подібний же історичний екскурс про середньовічних слов'янських правителів, за даними джерел, прозвучав і під час саміту з президентом США Дональдом Трампом у серпні минулого року. Минулого четверга Путин також посилався на «новітні генетичні дослідження», стверджуючи, що росіяни та українці є одним народом, і на підтвердження своїх слів апелював до власного бачення історичного розвитку Росії.

Позиція Осло і Гельсінкі та плани на Абу-Дабі

У спільній заяві Стубб і Стере підкреслили, що прагнули особисто донести до Путіна свої позиції щодо майбутніх переговорів, які, за їхнім задумом, мають сприяти завершенню війни. Такі переговори планують провести у листопаді в Абу-Дабі. Раніше президент України Володимир Зеленський розкрив задум Норвегії та Фінляндії щодо переговорів із Путіним і прокоментував нову вимогу російського лідера щодо НАТО.

Таким чином, зустріч у форматі «три на один» стала для Європи передусім діагностичним інструментом: скандинавським і фінським лідерам вдалося отримати прямий сигнал про те, в якому ключі російський лідер готовий (або не готовий) обговорювати завершення війни, тоді як самі умови для припинення вогню залишилися за рамками розмови.