Прем'єр-міністр Норвегії Єнас Гар Стере 28 жовтня знову публічно обґрунтував телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулася напередодні, 27 жовтня, спільно з президентом Фінляндії Александром Стуббом. За оцінкою норвезьких та міжнародних спостерігачів, такий прямий контакт із главою Кремля виходить за межі практики західноєвропейських лідерів, які останніми роками загалом уникали прямих переговорів із Путіним, що й викликало критику з боку низки союзників по НАТО. У відповідь Стере в середу виступив із розгорнутим поясненням мети дзвінка та перерахував конкретні кроки, які, на його думку, могли б наблизити завершення війни.

«Соседоточились на будущем»

Звертаючись до критиків, норвезький прем'єр наголосив, що разом зі Стуббом він зосередився на практичному питанні — що необхідно зробити, щоб конфликт не тривав нескінченно і не призводив до нових жертв. «Ми зі Стуббом зосередилися на майбутньому — на тому, що має відбутися, щоб ця війна не тривала нескінченно місяцями, а люди не гинули, і щоб знайти рішення не ставало ще складніше», — заявив Стере. При цьому він прямо визнав, що не очікує зміни позиції Путіна після однієї розмови, але вважає важливим, щоб російський лідер чув позицію європейських країн, а не лише США: «Я не думаю, що Путін змінить свою думку, але він дуже чітко чує нашу позицію. Я стурбований тим, що деякі з цих повідомлень не доходять до нього, коли з ним розмовляють американці».

Конкретні кроки до деескалації

Серед можливих заходів, здатних знизити напругу та інтенсивність бойових дій, Стере назвав зупинку атак на енергетичну інфраструктуру як у Росії, так і в Україні, припинення ударів по суднах, що експортують українське зерно, а також обмін військовополоненими. Ці пропозиції були озвучені напередодні очікуваних у листопаді переговорів українських та російських чиновників в Абу-Дабі, що надає дзвінку характеру підготовчого дипломатичного кроку.

Територіальне питання та «червона лінія»

Відповідаючи на запитання про долю українських територій у контексті можливого врегулювання, прем'єр констатував, що Росія наразі контролює близько 20% території України. При цьому він окреслив принципову позицію Києва: Україна не підпише угоду, що юридично визнає втрату своїх земель. Водночас Стере припускає, що нинішня лінія фронту може розглядатися як відправна точка для переговорів, навіть без формального визнання окупованих територій: «Україна ніколи не підпише угоду, яка визнає, що вона втратила території, але чи зможе вона сприймати нинішню лінію фронту як реальність і як відправну точку — це вже інше питання».

Гарантії безпеки як ключове питання

Окремо норвезький прем'єр назвав головною умовою сталого миру гарантії безпеки для України після укладення мирної угоди, зазначивши, що саме від їхнього обсягу та характеру значною мірою залежатиме майбутнє врегулювання: «І головне питання полягає в тому, які гарантії безпеки можуть бути надані Україні після укладення мирної угоди? Путін визнає, що це головне питання». За інформацією видання, після телефонної розмови зі Стуббом і Стере президент України Володимир Зеленський повідомив, що європейські лідери передали Путіну необхідність реальних кроків для деескалації.