Літом 2026 року масовані обстріли російською стороною логістичної інфраструктури стали важким випробуванням для українського ритейлу та дистрибуції. Протигник цілеспрямовано знищував великі розподільчі центри на Київщині та в регіонах, б'є по food-сегменту, non-food, e-commerce та паливному ритейлу, а також по виробниках. Системної нестачі на полицях вдалося уникнути, однак перебудова ланцюгів постачання потребує значних ресурсів і вже відображається на структурі витрат. За зібраною РБК-Україна інформацією, лише оціночна сукупна сума прямої шкоди окремих гравців перевищує 24,7 млрд гривень — це близько 553 млн доларів за середнім курсом літа 2026 року або 594 млн доларів за курсом 2025 року. Важливо, що ця оцінка охоплює не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів і дистриб'юторів, тому частка саме роздрібної торгівлі в ній може бути меншою.
Масштаб руйнувань і «холодовий» удар
Найбільше навантаження відчуває сектор охолодженої продукції. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, в Київській області знищено 80–100 тис. кв. м холодних складів — це критична втрата для категорій, де температурний режим є умовою збереження товару. Опосередковані втрати складського господарства через літні атаки, за оцінкою Pro-Consulting, сягають майже 6 млрд доларів. Ця цифра стосується всього сектора — ритейлерів, виробників, імпортерів і логістичних операторів — і включає ширший коло наслідків, тому її не можна безпосередньо додавати до прямих збитків окремих компаній.
«Військова надбавка» до ціни та її межі
Децентралізація складської мережі — перехід від кількох великих хабів до багатьох розподілених точок — об'єктивно здорожує логістику. В UTG оцінюють, що доставка охолоджених товарів може подорожчати на 35–50%, що потенційно додасть 7–12% до кінцевої ціни окремих категорій. Водночас масового подорожчання всього асортименту експерти не очікують: у ритейлерів є «предохранитель» у вигляді низької купівельної спроможності. За даними Deloitte Ukraine, 73% українців економлять на їжі та одязі, а NielsenIQ фіксує, що понад 50% чеків пробиваються зі знижкою. Тому мережі не можуть повністю перекласти витрати на покупця.
Як галузь компенсує втрати
Ритейлери адаптуються через гнучке ціноутворення на основі даних, перегляд націнок і розвиток власних торгових марок, які можуть бути дешевші на 20–40%. Саме ці інструменти, а не пряме завищення цін на весь асортимент, стають головним механізмом поглинання логістичних витрат. Таким чином, наслідки літніх ударів проявляються не в різких стрибках цін, а в структурній перебудові ланцюгів постачання та поступовому перерозподілі маржі між постачальниками та роздрібною торгівлею.
Суперечливі дані
При читанні оцінок важливо не змішувати два різні периметри. З одного боку, 24,7 млрд гривень — це оціночна сума прямої шкоди окремих компаній (ритейлери, виробники, імпортери, дистриб'ютори), зібрана РБК-Україна. З іншого боку, майже 6 млрд доларів — це оцінка опосередкованих втрат всього складського сектора від Pro-Consulting, яка включає ширший коло наслідків. Ці цифри не є альтернативними версіями одного й того самого факту і не сумуються: перша характеризує прямі збитки частки гравців, друга — системні опосередковані втрати галузі. Крім того, доларовий еквівалент 24,7 млрд гривень відрізняється залежно від курсу: близько 553 млн доларів за середнім літнім курсом 2026 року проти 594 млн доларів за курсом 2025 року, що також створює видимість «несумісності» при поверхневому порівнянні.
