Останні удари по великих розподільчих центрах посилили тиск на український рітейл і змусили галузь перестроювати всю логістику. Замість єдиних великих хабів мережі змушені переходити на модель дрібних складів, що об'єктивно збільшує вартість кожної операції. За оцінкою UTG, вартість доставки охолоджених товарів може зрости на 35–50%, а це в кінцевому підсумку додає 7–12% до роздрібної ціни залежно від категорії, регіону та конкретного рітейлера. Таким чином, подорожчання відбувається не через дефіцит товару на полиці, а через зруйновану «холодовий ланцюг» і зрослі логістичні витрати.

Масштаб руйнувань: що виведено з ладу

Обсяг втрат логістичної інфраструктури, за оцінками експертів, порівнянний із десятками тисяч квадратних метрів. За даними CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenІнвест Олександра Бондаренка, у Київському регіоні знищено близько 80–100 тис. кв. м холодних складів. Dragon Capital оцінює загальний обсяг складської нерухомості класу A, виведеної з ладу по країні, приблизно у 500 тис. кв. м — це майже 30% таких площ. При цьому вільні площі більш старого формату (класи B і C) покривають лише 20–30% втрачених холодних потужностей, а везти швидкопсувну продукцію на 300–400 км з інших областей економічно невигідно.

Хто постраждав сильніше: fresh і frozen

Найбільше від руйнування логістичної інфраструктури постраждали дві групи товарів. Перша — fresh: свіжі та швидкопсувні продукти, що потребують постійного температурного контролю. Друга — frozen: товари глибокої заморозки, які мають зберігатися при температурі −18 °C або нижче. Саме для цих категорій розрив холодового ланцюга означає не просто подорожчання, а ризик псування та списань, тому рітейлери змушені перестроювати маршрути та запаси.

Децентралізація як відповідь рітейлу

Щоб знизити ризик перебоїв у поставках і локального дефіциту, рітейл переходить до децентралізованої моделі: замість одного великого хаба мережа використовує кілька більш дрібних складів. Така схема потребує більше операцій, техніки та персоналу, тобто безпосередньо збільшує витрати. Експерти також відзначають, що пряма доставка від виробника в магазини (DSD) може збільшувати транспортні витрати в 2–3 рази і підвищувати ризик списань, що додатково б'є по маржі.

Математика подорожчання

За даними UTG, вартість доставки охолоджених товарів може зрости на 35–50%, що додає 7–12% до роздрібної ціни таких товарів через додаткові логістичні витрати. Для порівняння: ціни на сухі товари можуть зрости на 3–5%. Додатковим фактором тиску на витрати стало подорожчання пального — ціни на паливо у липні 2026 року зросли на 28% порівняно з минулим роком. Свою роль відіграє і дефіцит кадрів, який, за оцінкою Центру економічної стратегії, зберігатиметься через міграцію та мобілізацію.

Що це означає для покупця

Рітейлери змушені шукати баланс між цільовою рентабельністю та платоспроможністю покупців, однак витрати на збереження холодового ланцюга в кінцевому підсумку позначаться на вартості щоденного кошика. Охолоджені та заморожені продукти — базова частина раціону, тому навіть помірне додавання в 7–12% до ціни відчувається домогосподарствами відчутніше, ніж зростання цін на сухі товари. Таким чином, удар по «харчовим ланцюгам» перетворюється на структурний фактор інфляції, який супроводжуватиме ринок до тих пір, поки не відновиться логістична інфраструктура.