У 2025 році українські торговельні мережі зіткнулися зі стійким зростанням логістичних та операційних витрат, а в 2026 році це навантаження зросло ще сильніше — здебільшого через масовані ракетні удари по розподільчих та логістичних центрах. За таких умов саме поєднання валової маржі, швидкості оборотності запасів та рівня операційних витрат визначає, яку частину додаткового навантаження мережа здатна поглинути самостійно, не перекладаючи її на кінцевого покупця. За даними розбору РБК-Україна, адаптуючись до воєнних реалій, організована роздрібна торгівля фактично розділилася на чотири ключові фінансові моделі.

Воєнні удари по логістиці як новий ціновий фактор

Зруйнування та пошкодження розподільчих вузлів безпосередньо б'є по «харчових ланцюгах»: зростають витрати на перерозподіл потоків, списання, оренду альтернативних майданчиків та енергоносії. Ці витрати не зникають — вони або поглинаються маржею мережі, або закладаються в націнку. Тому навіть за відсутності дефіциту на полиці ціни можуть рости: драйвером стає не нестача товару, а здорожчання його доставки та зберігання. Здатність бізнесу не перекладати всі витрати на покупця залежить від балансу факторів — швидкості оборотності, частки власних торговельних марок, промоактивності, рівня списань та загального масштабу компанії.

Чотири фінансові моделі рітейлу

Високомаржинальний сегмент із валовою маржею 32–35% включає «Сільпо» (акцент на імпорті та преміальному сервісі) та «Сімі» (food-to-go та кава). При високій націнці 47–53% у таких мереж є потенційний запас для поглинання шоків, однак він майже повністю нівелюється операційними витратами, що досягають 30–33% виручки. Це не гарантує покупцеві нижчих цін. Масовий збалансований сегмент (26–28%) — категорія мас-маркет, куди входять «АТБ», «Фора» та Novus: мережі тримають націнку 36–39% при жорсткій дисципліні операційних витрат на рівні 23–26% і саме вони найвпевненіше балансує ціну, промо та маржинальність.

Дискаунтери з низькою маржею 12–18% — оператори «Велмарт» та «Точка» — працюють із націнкою 14–22% і утримують прибутковість завдяки швидкій оборотності продукції та жорсткому контролю операційного навантаження 12–17%. Окрему модель помірної маржинальності представляє Varus: валова маржа близько 20% виручки та помірна оцінка порядка 25% на тлі жорсткої ринкової конкуренції, при роботі у форматі класичного супермаркету.

Чому націнка не завжди означає зростання цін

Як зазначає Олександр Ямпольський із Deloitte Ukraine, в рамках холдингів доходи можуть перерозподілятися через трансфертні ціни, однак кінцевий ціник на полиці обмежений купівельною спроможністю населення та пропозицією конкурентів. Саме тому мережі змушені шукати баланс і не можуть автоматично перекладати зростаючі операційні витрати — логістику, списання, оренду, енергоносії — на споживача. Конкуренція та платоспроможний попит виступають природним «стележним» обмеженням для націнки.

Протирічливі дані

При звірці контексту про ракетні удари по логістиці фіксується розбіжність в атрибуції постраждалих об'єктів. Одні зведення вказують, що уражено два розподільчі центри «Сільпо» з загибеллю шести працівників; інші матеріали описують удари по двох центрах групи Fozzy («Фора») та логістичному центрі Novus, також із шістьма загиблими. Тобто число жертв збігається, але набір і приналежність задіяних складів у різних джерелах подаються по-різному. До уточнення офіційних даних точний перелік пошкоджених об'єктів слід вважати не повністю узгодженим.

Висновок: у 2026 році ціна на полиці в Україні — це вже не лише функція собівартості товару, а результат складного фінансового маневру кожної мережі всередині її моделі. Чим вища маржа та оборотність при контрольованих операційних витратах, тим більше воєнних витрат рітейлер здатен утримати «всередині», не перекладаючи їх на покупця.