Масовані російські атаки на логістичні хаби та розподільчі центри великих торговельних мереж у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі запустили хвилю тривожних обговорень про можливий дефіцит продуктів у магазинах. Щоб відокремити реальні ризики від паніки, профільні аналітики — керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка, заступник голови Всеукраїнського аграрної ради Денас Марчук, виконавчий директор Об'єднання «Союз молочних підприємств України» Арсен Дидур та перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко — дали оцінку поточній ситуації: від масштабу руйнувань до перспектив ціновиків на базові товари.

Масштаб руйнувань: майже третя складських площ Києва

За оцінками фахівців, внаслідок ударів виведені з ладу значні площі розподільчих центрів. Найбільш постраждалим напрямом став Київ та Київська область, де пошкоджено близько 400 тис. кв. м складських площ — це майже 30% таких потужностей у регіоні. Аналогічні пошкодження зафіксовані в Дніпрі, Харкові та Одесі. Саме ці хаби забезпечували швидку переробку та розсилку товарів по мережах магазинів, тому їхня часткова зупинка одразу відбилася на швидкості поповнення полиць.

Логістика замість дефіциту: чому полиці не порожніють

Ключовий висновок експертів полягає в тому, що фізичного дефіциту продовольства в Україні немає і не очікується. Внутрішнє виробництво суттєво перевищує споживання, а структура агровиробництва влаштована так, що базові потреби забезпечуються в кожному регіоні незалежно від центральних хабів. Основні труднощі пов'язані не з відсутністю товарів, а з логістикою та відновленням ланцюгів постачання: доставка, яка раніше займала 24–72 години, через руйнування великих центрів може розтягнутися до тижня. У відповідь торговельні мережі та виробники перемикаються на прямі постачання, минаючи виведені з ладу розподільчі вузли.

Вразливі категорії: що зникне першим

Тимчасові перебої та точкове зникнення окремих брендів торкаються насамперед товарів із коротким терміном зберігання, яким критична безперервна холодовий ланцюг: молочну продукцію, охолоджене м'ясо та рибу, свіжі овочі. Саме вони найчутливіші до затримок у транспортуванні. Масові сорти хліба, навпаки, відчувають менший вплив, оскільки переважно розвозяться заводами безпосередньо в магазин, не залежачи від великих розподільчих центрів. На фотографіях із магазинів уже видно частково порожні ряди в сегменті крупів та бакалії, що наочно ілюструє перехідний характер перебоїв.

Ціновий прогноз: зростання через логістику, а не через нестачу

Експерти прогнозують помірне зростання цін, зумовлене насамперед додатковими витратами на логістику, пальне та електроенергію — зокрема на роботу генераторів для підтримки холодових ланцюгів, — а не відсутністю товарів. Тобто подорожчання має витратний характер: дорожчає доставка та зберігання, а не сам продукт. Це означає, що стрибків, характерних для справжнього дефіциту, очікувати не варто, а підвищення буде поступовим і прив'язаним до відновлення логістичних потужностей.

Рекомендації споживачам: запас на два тижні без паніки

Фахівці одностайно закликають не піддаватися паніці та не скуповувати продукти про запас великими партіями, оскільки саме така поведінка створює штучний дефіцит і додатково навантажує й без того перевантажені ланцюжки постачання. За потреби експерти радять обмежуватися запасом максимум на два тижні. Такий підхід дозволяє зберегти доступність товарів для всіх покупців і прискорити нормалізацію ситуації міру відновлення складської інфраструктури.