Перед настанням осінньо-зимового періоду Збройні сили Росії, за даними РБК-Україна, здійснюють масовий перехід на реактивні модифікації дронів-«Шахедів», виробів типу «Бандероль» та інших удешевлених аналогів крилатих ракет. Про це в коментарі виданню заявив співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков, підкресливши, що зміна такої тактики суттєво ускладнює задачу перехоплення для української системи ППО та радіоелектронної боротьби. Експерт зазначив, що йдеться не про одиничні випробування, а про системне перебудовування повітряної складової атак, яке вже фіксується на напрямках підльоту.

Реактивний тяг: зміна парадигми повітряної атаки

Ключовим елементом нової тактики, за оцінкою Юркова, є саме перехід на реактивний тяг. На відміну від класичних гвинтових «Шахедів», що летять зі швидкістю близько 180 км/год, реактивні модифікації та вироби типу «Бандероль» демонструють суттєво вищу динаміку. Це перетворює їх на повільно рухомі цілі в об'єкти, які за лічені секунди подолують значні ділянки маршруту. Для сил протиповітряної оборони це означає радикальне скорочення часу на виявлення, ідентифікацію та прийняття рішення про перехоплення. Класичні мобільні вогневі групи, озброєні стрілецькою зброєю та прожекторами, в умобах насиченого реактивними цілями неба, за словами експерта, стають практично непридатними: перехоплення лягає на зенітні ракетні комплекси, розрахунки переносних зенітних ракетних комплексів та засоби радіоелектронної боротьби.

Швидкість проти РЕБ: вікно придушення звужується

Головна проблема, пов'язана зі швидкісними цілями, — критичне скорочення часу, протягом якого ракета або дрон перебуває в зоні дії станцій радіоелектронної боротьби. За той короткий проміжок, поки швидкісна ціль пролітає повз станцію завад, її бортова навігація просто не встигає накопичити достатню похибку, щоб суттєво відхилитися від заданого курсу або зруйнувати виконання бойового завдання. Юрков підкреслює, що єдиною дієвою відповіддю з боку РЕБ є масштабне нарощування кількості та щільності таких систем на маршрутах підльоту. Лише формування суцільного ешелонovanого поля завад вздовж всього напрямку руху дозволяє створити достатню експозицію для гарантованого придушення навігації, розриву зв'язних мереж та зриву точного наведення на об'єкти інфраструктури.

CRPA-антени та Mesh-зв'язок: ворог закриває вразливості

Ситуацію додатково ускладнює активне впровадження Росією 16-канальних завадозахищених CRPA-антен на борту засобів ураження, а також застосування Mesh-зв'язку для взаємодії між окремими елементами атаки. CRPA-антени з адаптивним формуванням діаграми спрямованості дозволяють бортовій навігації працювати в умовах щільного поля завад, а Mesh-архітектура забезпечує відмовостійкість зв'язку: навіть при придушенні частини вузлів мережа продовжує функціонувати. Це означає, що для гарантованого ураження такої цілі необхідно не точкове, а саме ешелонovanе та безперервне придушення на всьому протяженні маршруту — від кордону до об'єкта інфраструктури.

Зима б'є по оптиці, але не по радіоелектроніці

Осіння та зимова непогода, за оцінкою Юркова, б'є насамперед по оптичних каналах спостереження. Низька хмарність на висоті 100–150 метрів та густий туман залишають операторам ПЗРК лічені секунди на візуальний захоп реактивної цілі тепловою головкою до того, як вона знову зникає в хмарах. Для комплексів РЕБ, навпаки, мороз і непогода не є критичною перешкодою: радіохвилі пробивають хмари та тумани будь-якої щільності, тому в «сліпу» погоду значення радіоелектронного захисту лише зростає. Водночас зима додає експлуатаційне тертя: зростає навантаження на системи живлення та генератори, поворотні механізми антенних комплексів потребують постійного догляду від обледеніння, а дуже густий мокрий сніг створює додаткове затухання високочастотних сигналів. Попри це системно РЕБ, за висновком експерта, залишається найнадійнішим всесезонним ешелоном, що працює автономно від оптичної видимості.

«Дань-Т» та ризик масовості

Додаткове навантаження на українську ППО, за даними джерел РБК-Україна, створює план Москви наростити виробництво балістичної ракети «Дань-Т» до 14 тисяч одиниць до 2027 року, причому до двох тисяч боєприпасів Росія розраховує випустити вже до кінця 2026 року. Розмовники видання вважають головним ризиком саме масовість цього засобу: висока швидкість та велика дальність у поєднанні з тисячами одиниць здатні створити додаткове навантаження на систему ППО в доповнення до потоку «Шахедів», крилатих та балістичних ракет. Таким чином, перед українською стороною стоїть задача одночасно протидіяти кільком типам загроз з принципово різними характеристиками — від повільних гвинтових дронів до швидкісних реактивних цілей та балістики.