Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов раніше повідомив про завершення спеціальної операції зі створення над Києвом захисного «купола» радіоелектронної боротьби, який заважає меш-радіозв'язку реактивних «Шахедів» із дистанційним керуванням. За його словами, для розгортання системи знадобилися сотні локацій з антенами та обладнанням по всьому місту, а до робіт були залучені основні виробники засобів РЕБ, Генштаб, Міноборони, МВС, РНБО та Офіс президента. Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, коментуючи цей крок для РБК-Україна, назвав створення розподіленої мережі РЕБ із сотень точок у межах мегаполіса «величезним кроком вперед і правильною інженерною реакцією на нову загрозу», але попередив, що у війні технологій не існує «срібної кулі», яка раз і назавжди закрила б небо.
Як влаштований «купол» і що він реально робить
Суть загрози, проти якої спрямована система, — у використанні противником технології MESH-радіозв'язку: встановлений на борту безпілотника радіомодем дозволяє оператору з території РФ координувати політ і шукати цілі на відстані. Завдання українських фахівців полягало в тому, щоб розгортати над столицею суцільне поле радіопридушення, яке блокувало б канали віддаленого управління. За оцінкою Храпчинського, саме така розподілена архітектура — із сотень точок по мегаполісу — є адекватною інженерною реакцією на роєві та дистанційно керовані БПЛА, оскільки поодинокі станції легко обходяться або придушуються, тоді як щільна мережа створює стійкий контур захисту.
Чому «засліплений» дрон не падає сам
Ключове обмеження, на яке вказує експерт, полягає в тому, що придушення каналів навігації чи розрив меш-радіозв'язку не знищує ціль. Дрон лише втрачає точність: його «сліплять», зривають точне наведення на ціль і зменшують кількість сценаріїв застосування. Водночас, за словами Храпчинського, півсотні чи сотня кілограмів вибухівки на високій швидкості продовжують летіти за інерцією навіть після втрати зв'язку та навігації. Тому гарантованим успіхом він називає виключно кінетичне перехоплення — ситуацію, коли ціль перетворюється на уламки за межами житлової забудови чи критичного об'єкта, а не просто збивається з курсу.
Єдина центрична система ППО з розподіленим перехопленням
На думку експерта, Україні потрібна єдина мережева (центрична) система ППО з розподіленим перехопленням, у якій кожен елемент доповнює інші. Малі тактичні радари виявляють малопомітні цілі на надмалій висоті, акустичні сенсори та розвідка доповнюють картину, засоби РЕБ збивають дрон із курсу та зривають роєву взаємодію, а завершальний удар завдають зенітні дрони-перехоплювачі, малокаліبرна артилерія чи легкі ракети. Таким чином, РЕБ-купол виступає одним із шарів багаторівневої оборони, а не самостійним рішенням: його ефективність максимальна лише у зв'язці з кінетичними засобами перехоплення та єдиною системою управління.
Гонка модернізацій: контракти потрібні «вже сьогодні»
Храпчинський наголосив, що не можна обмежуватися лише наздоганянням чергової російської модернізації: інструменти захисту потрібно вибирати й контрактувати вже сьогодні під ті загрози, які противник застосує через пів року. Він підсумував, що «у цій війні виграє не той, хто збудував найвищий паркан, а той, чия інженерна думка та система управління працюють на крок швидше за противника». У цьому контексті створений над Києвом РЕБ-купол слід розглядати як важливий, але проміжний елемент ширшої програми, в якій електронне придушення має бути підкріплене фізичним перехопленням і єдиним управлінням вогнем.
