Росія перейшла до цілеспрямованих ударів по українських пасажирських потягах із застосуванням реактивних безпілотників, що працюють на mesh-мережах. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію видання Politico. За даними джерела, з початку повномасштабного вторгнення РФ пошкодила або знищила понад 500 локомотивів «Укрзалізниці», при цьому понад 60% цих втрат припало на останні вісім місяців. Зараз українська залізниця щомісяця втрачає від 37 до 40 локомотивів. На тлі триваючих атак у Києві підкреслюють, що наслідки ударів виходять далеко за межі військової логістики.

Масштаб втрат і офіційна позиція Києва

В Росії удари по залізничній інфраструктурі офіційно називають частиною стратегії проти української логістики, зокрема тієї, що використовується для постачання іноземної зброї. В «Укрзалізниці» таку інтерпретацію відкидають. «Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку й страх серед і без того виснажених місцевих мешканців, паралізувати економіку», — заявив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, з осені 2025 року російські сили почали цілеспрямовано атакувати саме пасажирські складені потяги після того, як отримали антени для mesh-мереж — технології, що дозволяє безпілотникам підтримувати зв'язок між собою та наземними передатчиками, зокрема на території Білорусі чи окупованих районів України.

Нова тактика: mesh-мережі та розширення географії ударів

Як зазначає Перцовський, минулої осені російські дрони нанесли удар по потягу поблизу Лозової в Харківській області, внаслідок якого загинули шість осіб. Після цього «Укрзалізниця» ввела протоколи евакуації, які, за словами керівника компанії, дозволяють рятувати більшість пасажирів. Основна частина атак припадає на райони в межах 200 кілометрів від лінії зіткнення, однак останнім часом географія застосування дронів розширилася: «Зараз росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб наносити удари і по західних регіонах України», — пояснив Перцовський.

Удари поблизу польського кордону та ризик для іноземців

Окремо Politico згадав недавню атаку поблизу польського кордону: російський безпілотник влучив у потяг невдовзі після відправлення іншого складу, в якому перебували європейські радники з безпеки та колишні лідери, серед них — екс-прем'єр Великобританії Борис Джонсон. В «Укрзалізниці» припустили, що ціллю міг бути саме цей склад, оскільки він відправився раніше запланованого часу. «Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою ціллю є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів», — заявив Перцовський. Директорка Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба, яка в день атаки їхала з Києва до польського Хелма, розповіла, що пасажирів двічі евакуювали, і потяг затримався на сім годин.

Суперечливі дані

Частина деталей публікується з посиланням на заяви «Укрзалізниці» і не підтверджена незалежним третім фактчекінгом. Зокрема, версія про те, що ціллю удару поблизу польського кордону був саме потяг з Борисом Джонсоном, є припущенням української сторони, а не встановленим фактом; офіційно наміри РФ в цьому епізоді не підтверджені. Аналогічно точні щомісячні втрати (37–40 локомотивів) та загальна цифра «понад 500» наводяться як оцінки «Укрзалізниці»/Politico і можуть варіюватися залежно від методики обліку пошкодженої та повністю знищеної техніки. Різні українські видання (RBC-Україна, Главред, Gordonua, Dialog) транслюють ті самі цифри, не вносячи суттєвих розбіжностей, однак самостійної верифікації масштабу втрат на рівні локомотивів в відкритих джерелах поки немає.

Економіка відновлення та проблема колії

Атаки створюють не лише загрозу пасажирам, а й серйозну проблему для відновлення рухомого складу: вартість одного нового локомотива становить близько 5 млн євро. «Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, здатний цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери — Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо», — сказав Перцовський. Швидко замінити техніку за рахунок зарубіжної допомоги складно через різницю колії: Україна використовує 1520 мм, тоді як стандарт більшої частини Європи — 1435 мм. Так самою, як в Україні, ширину колії мають країни Балтії та Фінляндія; Литва вже пообіцяла передати локомотиви в рамках зимового пакета допомоги. Попри втрати, «Укрзалізниця» продовжує планувати роботу в різних сценаріях, балансуючи між безпекою пасажирів і необхідністю підтримувати транспортне сполучення.