Державна корпорація «Роскосмос» та американське NASA перейшли до практичного обговорення одного з найскладніших етапів в історії Міжнародної космічної станції — її виведення з орбіти. Як пише «Коммерсантъ» із посиланням на голову «Роскосмосу» Дмитра Баканова, сторони обговорюють розподіл відповідальності: яким чином, який сегмент станції та яку частину роботи на себе візьме кожна зі сторін. За словами керівника російського космічного відомства, на даному етапі особиста зустріч із головою NASA не обговорювалася, а переговори ведуться в робочому порядку.

Переговори про розподіл ролей

Ключове питання, яке зараз виносять на стіл переговорів, — розподіл функцій між російським та американським сегментами під час фінального маневру. Саме тут криється найбільша технічна та політична чутливість: МКС — це не просто апарат, а конструкція, зібрана з модулів кількох держав, і її «утилізація» вимагає узгодженої послідовності дій. Баканов підкреслив, що Москва не поспішає: «Я думаю, що ще півтора року в нас у запасі є. Ми тут точно не поспішаємо», — цитує його «Коммерсантъ». Це формулювання задає тон усьому процесу: йдеться не про аварійний чи форсований сценарій, а про планомерну, керовану операцію.

Строки та техніка виведення

Згідно з наявними даними, для виведення станції з орбіти планується залучити два російські вантажні кораблі «Прогрес» та американський корабель USDV (U.S. Deorbit Vehicle). Процес поступового зниження орбіти, за оцінками, займе близько двох років. Це означає, що йдеться не про миттєве гальмування, а про тривале, контрольоване зниження висоти орбіти з подальшим керованим входом у щільні шари атмосфери та згорянням конструкції над безпечною ділянкою океану. Експлуатація МКС, нагадаємо, почалася в листопаді 1998 року, тобто на момент завершення операції станція відпрацює майже чверть століття.

Протиріччі дані

У публікованих формулюваннях помітна неузгодженість у датах. З одного боку, Баканов заявляє, що експлуатація станції «продлена з 2028 року до 2030 року». З іншого боку, в тому ж матеріалі вказується, що «планове зниження МКС розпочнеться у 2028 році». На перший погляд ці твердження суперечать одне одному: якщо експлуатацію продовжено до 2030-го, чому зниження стартує вже у 2028-му? Найімовірніше пояснення полягає в тому, що 2028 рік — це початок фази активного зниження орбіти, а 2030 рік — завершення всього циклу, включаючи завершення експлуатації та сам керований вхід в атмосферу (з урахуванням того, що процес зниження займає близько двох років). Втім, у першоджерелі ці дати наведені без розмежування фаз, що створює ґрунт для двозначної інтерпретації та вимагає уточнення з боку «Роскосмосу» та NASA.

Контекст: від МКС до РОС

Виведення МКС з орбіти вбудовується в ширший план переходу Росії до власного пілотованого присутництва на орбіті. На заміну МКС Росія планує до 2032 року вивести в космічний простір Російську орбітальну станцію (РОС). Таким чином, фінал епохи МКС та старт епохи РОС виявляються хронологічно перекриваючими: на момент, коли стара станція буде виведена в океан, нова російська платформа має вже перебувати на стадії розгортання. Це робить поточні переговори з NASA не просто технічним, а стратегічним питанням, що визначає, як саме буде оформлений перехід від спільного проєкту до національного.

Міжнародний вимір

Проєкт МКС реалізується спільними зусиллями Росії, США, Японії, Канади, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Норвегії, Франції, Швейцарії, Швеції та Великої Британії. Це означає, що рішення про виведення станції з орбіти формально торкається інтересів усіх партнерів, навіть якщо ключові важелі управління гальмуванням перебувають у Росії та США. Саме тому обговорення розподілу відповідальності між двома головними учасниками — «Роскосмосом» та NASA — має значення для всього міжнародного співтовариства, яке вкладало ресурси в конструкцію, що протягом майже тридцяти років залишається одним із символів мирної співпраці в космосі.