У серпні 2026 року польські спецслужби та експерти з кібербезпеки фіксують безпрецедентну активність російських інформаційних операцій на території Польщі. Москва, скориставшись дипломатичною кризою між Варшавою та Києвом, розгорнула масштабну кампанію з дезінформації, спрямовану на поглиблення розривів у союзі. У центрі уваги російських пропагандистів опинилися чутливі історичні теми Другої світової війни та соціальна напруга, пов'язана з українськими біженцями.

Вибух дезінформації: від суперечки до гібридної війни

Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський підтвердив, що після виникнення публічної суперечки між двома країнами російська дезінформація буквально «вибухнула» у соціальних мережах та на офіційних російських медіаплатформах. За даними аналізу Польського інституту міжнародних відносин (PISM), обсяг антиукраїнського контенту польською мовою у соцмережах X, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube зріс більш ніж на 250%. Експерти відзначають, що потік фейків «впав на родючий ґрунт», де вже існували приховані суперечності.

Історичний тригер: УПА та Волинська трагедія

Каталізатором поточної кризи став дипломатичний інцидент кінця травня 2026 року. Український президент Володимир Зеленський присвоїв одному зі спецпідрозділів ЗСУ почесну назву «Героїв УПА». Цей крок викликав різку критику з боку Варшави, оскільки в Польщі Українську повстанську армію вважають відповідальною за Волинську трагедію 1943–1945 років, яку польська держава офіційно визнає геноцидом власного населення. У відповідь на це президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, а від цієї нагороди згодом відмовилися й колишні президенти України.

Тактика Москви: «Необґрунтовані звинувачення»

Попри очевидну активність у інформаційному просторі, Москва традиційно відмовляється від будь-яких звинувачень у веденні інформаційних атак. У посольстві РФ у Варшаві заявили, що звинувачення на адресу Росії «необґрунтовані», а країна нібито «не втручається у стосунки між іншими державами». Однак польські аналітики вказують на те, що наративи, створені в російських медіа, швидко підхоплюються окремими польськими джерелами, створюючи ефект «камери відлуння», який посилює внутрішню поляризацію.

Суперечливі дані

Існує розбіжність у оцінках масштабів втручання. Польські експерти PISM говорять про зростання антиукраїнського контенту на 250%, пов'язуючи це з прямою координацією російських спецслужб. Тим часом російська сторона заперечує факт втручання, стверджуючи, що зростання негативу — це природна реакція польського суспільства на дії Києва. Тоді як Варшава розглядає це як гібридну атаку, Москва позиціонує свої дії як захист історичної правди та суверенних інтересів, не визнаючи за собою ролі у розпалюванні конфлікту.