Росія вперше з 1996 року експортуватиме метал через арктичний порт Мурманська. За даними Financial Times, на які посилаються українські видання, така переорієнтація логістики стала відповіддю на загрози судноплавству в Чорному морі, де, за оцінками аналітиків, із початку 2026 року зафіксовано понад 700 атак на російські та українські судна. Через мурманський порт планується відправити до Середземного моря понад 65 тисяч тонн металу, а в порт уже доставили чавун у понад 180 залізничних вагонах.

Новий арктичний маршрут замість Чорного моря

Раніше чавун на експорт ішов через порт Новоросійськ, проте остання така відвантажка, за наявними даними, відбулася 31 липня. Після цього Росія фактично перенесла частину металургійних постачань на північ. Мурманський порт, який історично використовувався переважно для експорту нафти, тепер стає каналом і для металу, і, як зазначають джерела, для зерна. Таким чином, арктичний вузол перетворюється на багатопрофільну альтернативу чорноморським портам.

Чому ймовірним покупцем вважається Туреччина

Імовірним пунктом призначення вантажу названо Туреччину. Ключовий фактор тут — торговельне обмеження: з 1 січня 2026 року Європейський Союз заборонив імпорт російського чавуну. Це звужує коло традиційних європейських покупців і робить середземноморських та близькосхідних контрагентів привабливішими для російських експортерів. Саме тому логістичний ланцюжок, що веде з Мурманська до Середземного моря, виглядає для Москви раціональним обходом і санкційного, і військового тиску.

Ціна обходу: плюс 10 днів і вдвічі вищі витрати

Перехід на арктичний маршрут, однак, суттєво здорожчує експорт. За даними видання, доставка металу з Мурманська до Туреччини займає приблизно на 10 днів більше, ніж перевезення через Чорне море, а вартість транспортування майже вдвічі вища. Деким російським перевізникам, за цією ж інформацією, доводиться додатково платити близько 100 доларів за кожну тонну вантажу. Для експортерів це означає пряме скорочення маржі та перегляд контрактів, де ціна і строки постачання фіксувалися під колишню чорноморську логістику.

Дипломатичний фон: заклики до припинення атак

Логістичні перебудови відбуваються на тлі публічних заяв про необхідність знизити ескалацію в Чорному морі. Спікер МЗС України Георгій Тихий заявляв, що Київ очікує: низка країн, залежних від експорту через це море, спонукатиме Росію до припинення вогню в акваторії. Глава Міноборони Туреччини Яшар Гюлер, своєю чергою, повторив заклик Анкари до України та Росії припинити атаки в Чорному морі та пригрозив «правовими заходами» у разі ударів по суднах, пов'язаних із Туреччиною. Ці сигнали підкреслюють, що чорноморське судноплавство залишається зоною, де військова та дипломатична динаміка безпосередньо впливають на торговельні потоки.