Росія вперше за післявоєнні десятиліття задіяла арктичний морський шлях — той самий, яким у роки Другої світової війни союзні конвої доставляли вантажі до Радянського Союзу, — для експорту зерна. За даними Reuters, на які посилається українське видання RBC, рішення ухвалено на тлі війни в Україні та зростаючих ризиків на традиційних балтійських і чорноморських напрямках. Москва, прагнучи втримати ключових покупців зерна на Близькому Сході та в Азії, після спроб переорієнтувати постачання на Балтику та субсидування залізничних перевезень із південних регіонів звернула увагу на можливості Півночі.

Перша партія та маршрут до Касабланки

Оперативність запуску підтверджується конкретними цифрами. Мурманський морський торговельний порт спільно з торговою компанією Demetra Holding, однією з найбільших у країні, розпочав завантаження першої партії зерна обсягом 3,4 тис. тонн із ключових аграрних регіонів. За даними суднових трекерів і ринкових джерел, у Мурманську мають завантажити близько 28 тис. тонн пшениці на судно, що прямує до марокканського порту Касабланка. Таким чином, арктичний коридор одразу виходить на роботу з далекими закордонними ринками, а не залишається експериментом.

Порт, який пам'ятає конвої

Географія робить Мурманськ особливо привабливим у поточних умовах: порт розташований майже за 2 тис. км на північ від Москви, поблизу кордону з Норвегією, і до нього можна дістатися через нейтральні води. Саме ця обставина, поряд із історичним досвідом використання порту союзними конвоями у 1940-х роках, перетворює його на робочу альтернативу. «У той час, коли традиційні експортні маршрути стикаються з обмеженнями, Мурманський морський торговельний порт оперативно відкриває для російських фермерів альтернативний шлях на зовнішні ринки», — заявили в порту.

Що відбувається на інших напрямках

Арктика не працює у вакуумі: вона доповнює перебудову всієї логістики. У вересні балтійські порти перевалили 1,2 млн тонн зерна, що склало понад 60% усього морського експорту; для цього російські компанії масово переобладнують термінали, які раніше використовувалися для перевалки добрив і вугілля. Паралельно Росія вперше з липня дозволила зерновозам залишати порти Азовського моря, що створює передумови для відновлення експорту продовольства з півдня. Сукупність цих кроків вказує на системну диверсифікацію маршрутів, а не на разовий захід.

Український контекст: перенесення митних пунктів

На тлі цих перебудов змінюється і українська логістика. Через постійну загрозу російських атак на вантажівки із зерном Україна розглядає можливість перенесення пунктів митного контролю на територію Польщі та Словаччини; переговори з країнами з цього питання вже тривають. Таким чином, зерновий потік у регіоні одночасно зміщується і на північ, і на захід, формуючи нову карту експорту, в якій арктичний коридор стає одним із ключових елементів.