У умовах затяжного конфлікту та адаптації української системи протиповітряної оборони Росія кардинально змінює тактику застосування безпілотних літальних апаратів. Станом на серпень 2026 року спостерігається чіткий тренд на відмову від масових атак традиційними поршневими БПЛА на користь більш швидкісних та технологічних реактивних аналогів. Експерти відзначають, що цей перехід зумовлений зниженням ефективності класичних «Шахедів», які все частіше перехоплюються на підльоті до цілей.

Тактична еволюція: від «Герані» до дрон-ракет

Старший аналітик Українського центру безпеки та співробітництва Антон Земляний підтверджує, що Москва вже активно налагоджує масове виробництво реактивних дронів та дронів-ракет, таких як модифіковані «Герані» та «Бандеролі». Ключовим фактором цієї еволюції є необхідність скоротити час підльоту боєприпасу до цілі. Реактивна тяга дозволяє дронам розвивати значно вищі швидкості, що суттєво ускладнює роботу ешелонованої ППО України. Якщо раніше поршневі двигуни давали противнику час на виявлення та перехоплення, то нові реактивні моделі змушують системи захисту працювати на межі можливостей.

Економічна ефективність та технологічні бар'єри

Головною перевагою реактивних дронів для російської сторони залишається баланс між вартістю та бойовими характеристиками. Вони значно дешевші за класичні крилаті ракети, але при цьому мають схожі швидкісні показники та дальність польоту. Однак масштабування їхнього виробництва пов'язане з серйозними труднощами. На відміну від простих поршневих моторів, турбореактивні двигуни — це складні та дорогі компоненти. За оцінками експертів, Росія досі відчуває дефіцит у власному виробництві таких агрегатів, що змушує покладатися на імпортні компоненти.

Залежність від імпорту та композитів

Другою критичною вузькою ділянкою є виробництво композитних матеріалів, необхідних для створення корпусів дронів, здатних витримувати високі навантаження та перевантаження на реактивній швидкості. Росія стикається з труднощами у виробництві цих матеріалів і залежить від імпорту окремих хімічних сполук. Експерт Олег Катков прогнозує, що Москва повторить сценарій, проведений раніше з поршневими двигунами: спочатку закупівля готових компонентів за кордоном (зокрема, у китайських приватних компаній), а потім поступова локалізація виробництва та спрощення конструкції двигунів для їхнього масового тиражування всередині країни.

Суперечливі дані

Питання щодо поточної частки реактивних дронів у загальному потоці атак викликає суперечки серед експертів та аналітиків. З одного боку, дані свідчать про те, що частка «Шахедів» з реактивними двигунами під час окремих масованих ударів може досягати двох третин. Це свідчить про те, що Росія вже готова застосовувати їх у широкому масштабі. З іншого боку, аналітики підкреслюють, що зробити реактивні дрони такими ж масовими, як звичайні «Шахеди», технічно складніше. Через дорожнечу компонентів та складність виробництва Росія поки не може повністю замінити поршневі моделі на реактивні, використовуючи їх скоріше як точкове посилення у найважливіших атаках, а не як єдину основу ударної хвилі.