Арктичний регіон перетворюється на нову арену глобальної конкуренції. Супутникові знімки та дані аналітиків фіксують кардинальну зміну балансу сил: Москва активно розвиває військову інфраструктуру та ледоколний флот, тоді як присутність США в регіоні неухильно скорочується.

Російський ривок: від Ямалу до Північного морського шляху

За останнє десятиліття Росія здійснила масштабний ривок у освоєнні Півночі. За даними видання Business Insider, Москва не лише модернізує авіабазу та порти, але й перетворює півострів Ямал на ключовий хаб для експорту зрідженого природного газу (ЗПГ). Статистика підтверджує ефективність стратегії: у 2025 році Північним морським шляхом було здійснено понад 100 рейсів із загальним вантажем понад 3 млн тонн. Це абсолютний рекорд за всю історію спостережень.

Потенціал регіону величезний: арктичне узбережжя Росії простягнулося на 24 тисячі кілометрів, ховаючи під крижаною кіркою майже три десятки нафтових та газових родовищ.

Ледокольна монополія та проблеми з постачанням

Головним козирем Росії залишається ледоколний флот. На сьогодні у розпорядженні РФ перебуває 42 ледоколи, з яких 13 важких суден здатні працювати в суворих умовах цілий рік. За період з 2018 року в експлуатацію введено вісім нових важких ледоколів, четверо з яких оснащені ядерними енергетичними установками.

Однак амбітні плани зі будівництва нового атомного ледокола класу «Лідер» зіткнулися з труднощами. Вартість проекту оцінюється у 2,7 млрд доларів, але його введення в експлуатацію перенесено на 2030 рік. Причиною затримок стали проблеми з постачанням обладнання, що погіршилася війною проти України.

Модернізація військової інфраструктури

Паралельно з цивільним освоєнням йде активне зміцнення оборонного потенціалу. Супутникові знімки фіксують масштабні роботи на авіабазі «Північморськ-1»: побудовані нові руліжні доріжки, розширені стоянки, де тепер базуються стратегічні протичовнові літаки Ту-142 та винищувачі Су. Реконструкція триває також на базі «Північморськ-3», а також в аеропорту «Петрозаводськ».

Ці проекти є частиною державної програми розвитку арктичної аеродромної мережі до 2030 року, що передбачає будівництво двох нових та модернізацію семи існуючих військових аеродромів. До списку ключових об'єктів також входять бази Нагурське, Рогачево, «Північний Клевер» та об'єкт на острові Врангеля.

Тим не менш, експерти відзначають суперечності в стратегії захисту. За даними УНІАН та «Радіо Свобода», Росія скорочує кількість засобів ППО в Арктиці, виводячи системи С-300 та С-400 з ряду стратегічних об'єктів. Причиною називається необхідність перекидання зенітних комплексів для захисту від українських атак у інших частинах країни.

Скорочення американської присутності

На тлі російської активності США демонструють явний спад. Незважаючи на володіння Аляскою, у Сполучених Штатах ніколи не було постійної військової бази за Північним полярним колом. З приблизно 300 військових об'єктів, зведених на Алясці під час Другої світової війни, сьогодні збереглися лише фрагменти інфраструктури, включаючи авіаційну станцію «Ерексон» з радаром раннього попередження.

Ситуація аналогічна в Гренландії. З 20 баз часів Другої світової війни функціонує лише космічна база «Пітуффік». Чисельність персоналу там скоротилася до 650 осіб, тоді як у розпал холодної війни там дислокувалося до 10 тисяч військовослужбовців.

У ледоколному флоті розрив ще більш очевидний: США експлуатують лише один важкий ледокол — «Polar Star», побудований ще у 1970-х роках. Спроби компенсувати відставання здійснюються: спільно з Канадою та Фінляндією запущено програму будівництва нових суден, а компанія Davie Defense інвестує 1 млрд доларів у модернізацію верфей у Техасі.

Китайський фактор в Арктиці

Боротьба за ресурси та вплив у регіоні набуває глобального характеру. У гонку активно включився Китай, який збільшує інвестиції та проводить спільні з Росією військові навчання та морські патрулювання. Зокрема, китайські кораблі вже з'являлися біля узбережжя Аляски, що викликає серйозне занепокоєння у Вашингтоні.