Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за підсумками 29 жовтня оцінив поточну стратегію Росії: нарощування інтенсивності денних далекобійних атак по цивільній інфраструктурі України, за його даними, спрямоване на те, щоб зробити повсякденне життя населення нестерпним, завдати шкоди економіці та зрештою примусити Київ до капітуляції напередодні зими 2026–2027 років. Одночасно, за оцінкою аналітиків, Москва намагається розколоти європейські держави та відсторонити їх від мирного процесу.

Денні удари як інструмент тиску

Аналітики ISW зазначають, що удари 29 жовтня є частиною системних зусиль Росії щодо завдання денних ударів з метою створення значних жертв серед цивільного населення та економічних збитків. За їхньою оцінкою, протягом 2026 року російські війська підвищили смертоносність ударної кампанії, використовуючи пробіли в українській системі протиповітряної оборони та застосовуючи нові технологічні рішення, зокрема баражуючі боєприпаси «Бандероль» та реактивні безпілотники. Кремль, за оцінкою інституту, ймовірно, розраховує, що такі дальні удари відвернуть увагу від нещодавніх успіхів України на полі бою та нав'яжуть населенню додаткові витрати перед початком опалювального сезону.

Жертви атак 29 жовтня

За даними ISW, у результаті денних атак 29 жовтня в Україні загинули щонайменше 19 людей, поранено щонайменше 82 людини. Зокрема, влучання російського реактивного дрона в приміський поїзд на залізничній станції у Дніпрі забрало життя щонайменше 14 людей і поранило ще 14. Удар баражуючими боєприпасами типу «Бандероль» по житловому району Чернігова призвів до загибелі двох дітей та поранення щонайменше 31 людини, а влучання безпілотника в житловий будинок у Кременчуці Полтавської області забрало життя трьох людей і травмувало 32 жителів, включно з шістьма дітьми. Того ж дня, за наявними відомостями, було уражено цивільні об'єкти у Дніпрі, Чернігові, Кременчуці та Запоріжжі.

Олешки: перекладання відповідальності

ISW зазначає, що 29 жовтня Володимир Путін спробував перекласти на Україну відповідальність за гуманітарну ситуацію у тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, висунувши звинувачення в мінуванні під'їзних шляхів. При цьому уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російський омбудсмен Яна Лантратова підтвердили дотримання режиму тиші в Олешках протягом 54 годин з ранку 27 жовтня. Інститут наголошує, що повну відповідальність за гуманітарну кризу несе російська окупаційна адміністрація, яка, за його даними, з травня 2026 року припинила ввезення продовольства та медикаментів, тричі відхиляла українські ініціативи щодо локального перемир'я та у вересні 2026 року продовжувала навмисно підривати гуманітарний статус міста.

Дипломатичний тиск на Європу

Коментуючи дипломатичний напрямок, експерти ISW зазначають, що Кремль використовує телефонну розмову Володимира Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере від 27 жовтня для поглиблення розбіжностей усередині Європи та послаблення її переговорних позицій. Заяви помічника президента Росії Юрія Ушакова, прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова та представниці МЗС РФ Марії Захарової від 28–29 жовтня про виключно тристоронній формат переговорів між Україною, РФ і США, за оцінкою інституту, свідчать про прагнення Москви відсторонити європейських лідерів від мирного процесу до виконання російських ультиматумів грудня 2021 року щодо скорочення присутності НАТО до кордонів 1997 року.

Формат переговорів та зустріч в Абу-Дабі

Кремль, за оцінкою ISW, формує інформаційні умови для вимагання від України односторонніх поступок до початку змістовних переговорів. Зокрема, Юрій Ушаков анонсував проведення тристоронньої зустрічі делегацій США, України та РФ в Абу-Дабі після 4 листопада, поставивши точну дату в залежність від ситуації на фронті та утримання ЗСУ від далекобійних ударів по території РФ у період російських святкувань — попри систематичні відмови самої Москви від взаємного мораторію на далекобійні атаки. Таким чином, за висновком інституту, Росія прагне виставити Київ перешкодою для мирного врегулювання у разі відхилення українською стороною раніше висунутих односторонніх умов.