Командування Повітряних сил ЗСУ зафіксувало різку зміну в тактиці повітряних атак з боку Росії: за останні чотири дні противник застосував понад 1 500 безпілотних літальних апаратів, з яких близько 800 склали реактивні моделі. Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, підкресливши, що Київ залишається одним із головних напрямків ударів. За його словами, російська сторона кілька днів поспіль наносить атаки хвилями реактивних дронів, зосереджуючи значну частину вогневого зусилля саме на столиці України.

Масштаб атак і динаміка зростання

Ключовим сигналом, на який звернув увагу Ігнат, став різкий стрибок застосування реактивних БПЛА у липні 2026 року: за цей місяць їхня кількість зросла п'ять разів порівняно з червнем. Це означає, що Росія не просто коригує тактику, а цілеспрямовано нарощує виробництво та логістичний ланцюг постачання більш складних і дорогих дронів. Загальний показник знищення безпілотників, за даними Повітряних сил, залишається на рівні 88–90%, однак саме реактивні моделі перехоплювати значно складніше через особливості їхньої аеродинаміки та профілю польоту, що фактично знижує ефективність ППО щодо цього класу загроз.

Нова тактика: від психологічного тиску до точкових цілей

Ігнат підкреслив, що масоване застосування реактивних дронів являє собою нову тактику Росії, спрямовану не лише на психологічний тиск на мешканців столиці, а й на ураження конкретних об'єктів. Серед можливих цілей — логістичні центри, поштові термінали, об'єкти критичної інфраструктури та інші стратегічні споруди. Таким чином, кожна ракета або дрон, за словами представника Повітряних сил, має конкретне завдання, а атаки мають не хаотичний, а системний характер.

Як Україна протидіє реактивним БПЛА

Для перехоплення реактивних дронів українська сторона використовує зенітні ракетні комплекси малого радіусу дії, а також авіацію з ракетами класу «повітря – повітря». Саме ці засоби дозволяють компенсувати підвищену швидкість і маневреність реактивних моделей, які на підльоті до цілі розвивають значно більшу швидкість, ніж класичні «Шахеди» з електричним двигуном. При цьому, як зазначають у Повітряних силах, реактивні «Шахеди» значно дорожчі за звичайні безпілотники, однак Росія продовжує збільшувати обсяги їхнього застосування, що свідчить про пріоритет тактичного ефекту над економічною доцільністю для Москви.

Виробництво та логістика: маркування на уламках

Українські спеціалісти, які проводять аналіз уламків збитих «Шахедів», фіксують на компонентах маркування, датоване всього кількома тижнями до моменту атаки. За оцінкою Ігната, це може свідчити про високу швидкість виробництва нових дронів та їхньої оперативної відправки на позиції. Якщо ці дані підтвердяться при подальшому аналізі, це вкаже на те, що Росія вибудувала досить гнучкий виробничий ланцюг, який дозволяє швидко відновлювати втрати та нарощувати темп атак.

Наслідки для Києва та Київської області

На тлі посилення повітряних атак влади Києва та Київської області розглядають можливість зміни режиму комендантської години, а також введення диференційованих сигналів повітряної тривоги залежно від характеру загрози. Паралельно розробляються нові правила роботи транспорту та логістики в періоди тривалих повітряних тривог. Ці заходи спрямовані на зменшення соціального навантаження на населення та забезпечення більш гнучкого реагування на змінювану тактику противника.

Суперечливі дані

Наведені Ігнатом цифри — понад 1 500 БПЛА за чотири дні, близько 800 реактивних, п'ятикратне зростання у липні — ґрунтуються на даних Командування Повітряних сил і не були незалежно верифіковані третьою стороною. При цьому загальний показник знищення в 88–90% стосується всіх типів безпілотників у сукупності; для реактивних моделей, як сам Ігнат визнає, ефективність перехоплення нижча, однак точна цифра за цим підкласом не розкривається. Заява про високу швидкість виробництва, ґрунтована на даті маркування на уламках, також є оцінкою української сторони і може бути оскаржена за відсутності незалежної експертизи компонентів. Водночас загальна тенденція — зростання частки реактивних дронів у наступальному арсеналі РФ — підтверджується кількома українськими виданнями та міжнародними спостерігачами.