Розширення географії та об'єктів страхування
Міністерство економіки України підготувало пакет фундаментальних змін до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Документ, який вже направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади, передбачає суттєве розширення сфери дії постанови Кабміну №1541. Ключовою новелою стане включення до програми Києва та Київської області. Раніше ці території часто виключалися з переліку зон підвищеного ризику, проте в умовах загострення ситуації з ракетними атаками уряд визнав необхідність їх захисту нарівні з прифронтовими регіонами.
Окрім географічного розширення, законодавці пропонують змінити перелік страхуваного майна. Зокрема, до програми увійде орендоване майно. Це критично важлива зміна для бізнесу, що працює на орендованих складах, терміналах та виробничих площах, які раніше не могли розраховувати на відшкодування збитків. Також до списку включається сільськогосподарська техніка та важкий вантажний транспорт, що дозволить аграріям та логістичним компаніям швидше відновлювати активи після ударів.
Збільшення лімітів та підтримка паливного сектору
Одним із найбільш очікуваних змін є збільшення фінансової підтримки. Держава планує підняти максимальну суму компенсації страхової премії для бізнесу до 5 млн гривень. Це дозволить компаніям страхувати більш дорогі активи, не несучи непосильного фінансового навантаження. При цьому максимальний ліміт самого страхового покриття за програмою залишається на рівні 30 млн гривень, що, на думку експертів, все ще недостатньо для великих промислових підприємств.
Особлива увага приділена паливному сектору. Розширюється перелік майна, що підлягає страхуванню: тепер під захист потрапляють не лише приміщення та обладнання АЗС, а й резервуари, запаси палива, паливо в транзиті та транспортні засоби для його перевезення. Враховуючи стратегічну важливість енергетичної інфраструктури та часті атаки на об'єкти енергетики, ця новела має забезпечити безперервність паливного забезпечення країни.
Суперечливі дані: ліміти покриття та запити бізнесу
Попри розширення програми, існують розбіжності між позицією уряду та очікуваннями великого бізнесу. Депутат Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи ініціативу, зазначає, що представники постраждалих підприємств наполягають на збільшенні максимального ліміту страхового покриття. Тоді як уряд пропонує залишити його на рівні 30 млн гривень, бізнес вимагає підняти цей показник до 50 млн або навіть 100 млн гривень. На думку депутата, поточний ліміт є одним із головних недоліків діючого механізму, оскільки не дозволяє повноцінно відновити великі логістичні та виробничі потужності.
Крім того, обговорюється питання доступності пільгового фінансування для великих компаній. Великі гравці ринку, такі як «Розетка», «Епіцентр» та «Нова пошта», повідомляють про збитки, що вимірюються мільярдами доларів. Проте вони не можуть скористатися програмою пільгового кредитування «5-7-9%», яка розрахована переважно на малий та середній бізнес. У відповідь на це Мінекономіки розробляє окрему програму кредитування для великого бізнесу під 10%, проте деталі та терміни її впровадження досі залишаються предметом обговорення.
Державні склади та альтернативна логістика
Для вирішення проблеми з нестачею складських площ уряд розглядає можливість використання державних ресурсів. Фонд державного майна вже приступив до аудиту складських приміщень держпідприємств, щоб визначити, які площі можуть бути передані постраждалому бізнесу. За попередніми оцінками, мова йде про кілька сотень тисяч квадратних метрів. Ця пропозиція спрямована на те, щоб допомогти великим ритейлерам та логістичним компаніям, які зіткнулися з відмовою приватних власників здавати їм приміщення через страх перед російськими атаками.
Таким чином, держава бере на себе роль гаранта не лише фінансової, а й фізичної безпеки бізнесу, пропонуючи альтернативні площадки для розміщення товарів та обладнання. Це дозволить постраждалим компаніям швидше відновити роботу та мінімізувати збитки від воєнних дій.
