У Верховній Раді розгорівся новий публічний конфлікт навколо державного «Сенс Банку» (Sense Bank). Голова Національного банку України Андрій Пішний виступив із доповіддю, у якій заявив, що уряду як акціонеру необхідно негайно припинити повноваження голови наглядової ради банку Миколи Гладшенка. За словами регулятора, відповідне рішення прийняв Комітет НБУ з питань нагляду за банками, який визнав Гладшенка таким, що не відповідає вимогам незалежності. Пішний окремо підкреслив, що мова йде саме про припинення повноважень, а не про відсторонення, і повідомив, що НБУ вже висунув уряду вимогу призначити нового члена наглядової ради.

Хронологія перевірки та роль матеріалів НАБУ

Регулятор пояснив, що перевірка відповідності Гладшенка вимогам незалежності розпочалася ще у травні 2026 року після оприлюднення першої частини так званих «плівок Міндича». Однак, за оцінкою НБУ, тоді оприлюднених матеріалів було недостатньо для прийняття рішення: «Національний банк має діяти не на основі припущень та публічного резонансу, а на основі достатніх та належних фактів», — заявив Пішний. Він додав, що НБУ двічі звертався до НАБУ та САП із проханням надати матеріали досудового розслідування, але правоохоронці відмовили, посилаючись на таємницю слідства. Переломним моментом стало оприлюднення НАБУ матеріалів операції «Форест Гамп», які, за оцінкою регулятора, містять факти щодо отримання та виконання Гладшенком вказівок від сторонніх осіб.

Кворум наглядової ради та перевірка голови правління

Паралельно НБУ ініціював адміністративне провадження щодо колективної придатності всього складу наглядової ради «Сенс Банку», оскільки, за словами Пішного, наглядова рада неналежним чином відреагувала на ситуацію, а самоусунення Гладшенка від управління банком мало формальний характер. Зараз наглядова рада не має кворуму і є неправомочною, що, за оцінкою регулятора, «для державного банку неприйнятно». Окремо з травня 2026 року НБУ веде адміністративне провадження щодо професійної придатності голови правління Sense Bank Олексія Ступака: під час посиленого нагляду були виявлені ознаки прихованої структури управління, яку, за оцінкою регулятора, могли створити представники колишніх підсанкційних акціонерів. Засідання кваліфікаційної комісії НБУ щодо Ступака призначено на 26 серпня 2026 року.

Реакція Гетьманцева та заклики до відставки

Негайно після виступу голови НБУ слово взяв голова фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев. Він заявив, що вважає реакцію регулятора на ситуацію навколо «Сенс Банку» вмотивованою, але запізнілою, — за його словами, відповідні дії мали відбутися приблизно півтора року тому. Гетьманцев також висунув на адресу Пішного низку звинувачень, зокрема заявив про його можливу обізнаність про схему відмивання коштів у банку та зв'язки з окремими фігурантами, і публічно закликав до відставки голови НБУ. При цьому у його виступі ці твердження не були підкріплені конкретними доказами.

Протирічливі дані

Між позиціями сторін існують помітні розбіжності. Пішний наполягає, що НБУ діяв суто за фактами і у травні 2026 року підстав для рішення не було — вони з'явилися лише після оприлюднення матеріалів операції «Форест Гамп». Гетьманцев, навпаки, стверджує, що регулятор мав відреагувати ще близько півтора року тому, тобто фактично звинувачує НБУ у системному запізненні. Крім того, звинувальні тези депутата про можливу обізнаність Пішного та його зв'язки з фігурантами справи не супроводжувалися у публічному виступі доказами, тоді як регулятор, навпаки, заявляє, що саме алгоритми ризик-орієнтованого нагляду дозволили розкрити схеми відмивання коштів у банку. Таким чином, оцінка того, наскільки своєчасною та неупередженою була реакція НБУ, залишається предметом публічної суперечки.