На тлі антикорупційного розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) екс-голова наглядової ради націоналізованого «Sense Bank» Ростислав Гладішенко публічно спростував звинувачення в тому, що банк був використаний для проведення підозрілого платежу на суму близько 150 млн грн. За його словами, версія слідства про «ручне» несанкціоноване втручання в автоматизовані облікові системи банку не підтверджується технічною експертизою і, на його переконання, робить висунуті звинувачення необґрунтованими. Заява прозвучала на тлі кадрового рішення Кабінету Міністрів, що достроково припинив повноваження Гладішенко на посаді голови наглядової ради.

Фабула справи: операція «Форест Гамп» та епізод застави за «Мідасом»

За версією слідства, про яку 19 серпня 2026 року повідомило НАБУ в рамках операції «Форест Гамп», група осіб «організувала та забезпечила легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом». У матеріалах кримінального провадження фігурує сума у 150 млн грн готівкою: за даними слідства, кошти пройшли через низку рахунків фіктивних компаній і згодом були використані для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас». Саме цей епізод, за твердженням антикорупційних органів, пов'язують із транзакціями, проведеними через рахунки клієнтів «Sense Bank».

Технічні аргументи захисту: «автоматичний фінмоніторинг неможливо вимкнути вручну»

Як заявляє сторона захисту, автоматичні процеси контролю, на які посилається слідство, технічно неможливо «вимкнути» або «зупинити на сервісі» з рівня наглядової ради. Гладішенко наголосив, що голова наглядової ради не має доступу до операційного інтерфейсу авторизації клієнтських платежів у банківському програмному забезпеченні, а всі транзакції проходять багаторівневу автоматичну перевірку операційного департаменту та ризикових комітетів. За його словами, будь-яке втручання в роботу автоматизованих облікових систем залишає незнищенні сліди в системі, однак до висунення звинувачень банку подібна перевірка експертами не проводилась — що, на думку захисту, додатково ставить під сумнів обґрунтованість підозр.

Хто і скільки заплатив: третина через «Sense Bank», решта — через інші банки

Екс-голова наглядової ради також вказав на структуру самого платежу: за його даними, клієнти «Sense Bank» з рахунків у банку сплатили лише третину від суми застави, тоді як решту двох третин було перераховано тими самими суб'єктами господарювання через інші банківські установи. Крім того, Гладішенко спростував інформацію про внесення 150 млн грн готівкою через відділення банку: за його словами, кошти надходили на рахунки клієнтів у вигляді безготівкових платежів з інших банків, а походження цих грошей банку невідоме. Він додав, що спірний платіж пройшов передбачену процедуру фінансового моніторингу та був негайно переданий у Держфінмоніторинг, ставши предметом відповідної перевірки.

Протирічливі дані

Позиції слідства та захисту суттєво розходяться щодо низки ключових деталей. За версією НАБУ/САП, йдеться про 150 млн грн готівкою, проведені через рахунки фіктивних компаній і використані для сплати застави; захист же стверджує, що готівкова форма через «Sense Bank» взагалі не фігурувала, а банк був залучений лише в частині (близько третини) безготівкового платежу. Окрема незбіжність стосується ідентифікації спікера: у першочерговому тексті, що посилається на РБК-Україна, голова наглядової ради іменується «Микола Гладішенко», тоді як у верифікованих процесуальних матеріалах фігурує «Ростислав Гладішенко». У зв'язку з цим у тексті видання спікер позначений за прізвищем і посадою, а розбіжність у імені передано для повноти картини. Обидві версії залишаються предметом поточної перевірки слідством.

Кадрові наслідки та процесуальний статус

На тлі скандалу Кабінет Міністрів України прийняв рішення про дострокове припинення повноважень голови наглядової ради «Sense Bank», що позбавляє його права обіймати цю посаду. Рішення було прийнято в контексті триваючого розслідування. Підкреслимо, що на поточний момент матеріали слідства не є вироком: у силу презумпції невинуватості всі наведені вище твердження слідства відображають лише його робочу версію, а заяви Гладішенко — позицію сторони захисту, і остаточна оцінка дій банку та його посадових осіб буде дана виключно судом.