До 35-ї річниці Незалежності України РБК-Україна запустив масштабний спецпроект, присвячений людям, які своїми руками створювали правову та політичну архітектуру держави. У центрі уваги — Леонід Кучма та його десятиліття при владі. Один із «батьків» Конституції 1996 року, екс-міністр юстиції Сергій Головатий, дав відверте інтерв'ю, в якому переосмислив епоху «кучмізму», назвавши її не диктатурою, а автократією із системою стримувань, яка врятувала країну від повернення до радянського глухого кута.

Декрети проти «вічної мерзлоти»

Головатий підкреслює, що період президентства Кучми не можна оцінювати однобоко. Це був час, коли глава держави тримав штурвал за умов, коли у Верховній Раді I скликання панувала абсолютна більшість комуністів — так звана «Група 239». Комуністи заперечували саму ідею приватної власності, що робило неможливими будь-які реформи в класичному розумінні.

Саме в цих умовах, відпочиваючи в санаторії в Трускавці, Головатий придумав юридичний механізм, який врятував українську економіку. Він запропонував спікеру Івану Плющу реалізувати інститут делегованого законодавства. 18 листопада 1992 року парламент ухвалив постанову, що наділила уряд правом видавати декрети, які мають силу закону. Це дозволило Кучмі та Віктору Пинзенику «розбити вічну мерзлоту» радянської економіки та підготувати ґрунт для введення національної валюти — гривні.

Конституційний договір і шлях до Європи

Після перемоги Кучми на виборах 1994 року політична система залишалася радянською, а склад Верховної Ради II скликання знову виявився «червоно-рожевим». Щоб подолати глухий кут, Головатий запропонував укласти Конституційний Договір між Президентом і Парламентом. Підписаний 8 червня 1995 року, цей документ ввів тимчасову суперпрезидентську форму правління та зобов'язав сторони прийняти нову Конституцію протягом року.

Згідно зі спогадами Головатого, документ було сшито вручну хірургічними інструментами, а жовто-блакитні стрічки довелося просити у шведського посольства. Найважливішим моментом стало визнання цього договору Венеціанською комісією як «міні-конституції», яка ламає хребет радянській системі. Це відкрило Україні шлях до Ради Європи, і вже 9 листопада 1995 року в Страсбурзі відбулася урочиста церемонія підняття прапора України.

«Конституційна ніч» і вектор Кремля

У процесі створення Конституції 1996 року тривала гостра боротьба між європейським та азійським (кремлівським) векторами. Росія та Білорусь вже прийняли модель із слабким парламентом і надсильним президентом, і Кремль намагався нав'язати таку ж модель Україні. У відповідь на тиск та спроби депутатів блокувати реформи, Кучма 26 червня 1996 року видав указ про призначення референдуму щодо пропрезидентського проекту. Це створило потужний стимул для депутатів, які, боячись втратити свої повноваження, були змушені прийняти компромісний варіант Конституції, затверджений у знаменитій «Конституційній ночі» 28 червня.

Спецоперація Кремля проти України

Окрему увагу в інтерв'ю приділено подіям кінця 90-х. Головатий стверджує, що «касетний скандал» та вбивство журналіста Георгія Гонгадзе стали не просто внутрішніми проблемами, а спецоперацією Кремля. Метою цих подій була ізоляція Кучми від Заходу та дискредитація української державності в очах світової спільноти. На думку експерта, ці трагічні події були використані зовнішніми силами для дестабілізації ситуації в країні, яка лише починала здобувати суверенітет.

Суперечливі дані

Питання про природу політичної системи за Кучми залишається дискусійним. Тоді як Сергій Головатий наполягає на тому, що це була «автократія із системою стримувань і противаг», яка утримала країну від колапсу, багато сучасних політологів та істориків характеризують цей період як авторитарний режим з елементами олігархічного капіталізму та фактичною диктатурою. Відмінності в оцінках стосуються також ролі Кремля в подіях 2000 року: якщо Головатий називає це прямою спецоперацією, то інші експерти схильні бачити в цьому скоріш за все результат внутрішньої боротьби еліт, у яку зовнішні гравці намагалися втрутитися, але не могли повністю контролювати.

Юридична помилка терміна «верховенство права»

У підсумку Головатий зазначив, що популярний термін «верховенство права» (rule of law) насправді є юридичною помилкою в українському контексті. Він закликає до більш точного розуміння правових механізмів, які були закладені у 90-х роках, і нагадує, що саме завдяки юридичній винахідливості та компромісам того часу Україна змогла уникнути сценарію, який реалізувався в сусідніх країнах, та зберегти курс на євроатлантичну інтеграцію.